пгт. Комсомольский — Официальный сайт

Новини Харківської ОДПІ 17-06-2016

Майже 3 мільйони гривень податку на нерухомість отримали місцеві бюджети Харківського району за п’ять місяців 2016 року

15.06.2016

Це на 1,5 млн. гривень більше ніж за аналогічний період минулого року. Темпи приросту склали 230,6%.

Про це повідомив начальник Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області Артур Праскурін.

За словами посадовця, за січень-травень 2016 року платники податків, які перебувають на обліку в Харківській ОДПІ, сплатили до місцевого бюджету 2,6 млн. гривень податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.  Це на 468,1 тис. гривень більше встановленого завдання. Зокрема, у травні поточного року платниками сплачено 160,8 тис. гривень цього податку.

Нагадаємо, що фізичні особи у 2016 році сплачуватимуть податок за житлову та нежитлову нерухомість за 2015  рік, за ставками та з використанням пільг, які застосовувались при розрахунку податку минулого року.

Розрахунок податку здійснюється органами державної фіскальної служби на підставі відомостей Державного реєстру  речових прав на нерухоме майно.

До 1 липня 2016 року за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) фізичним особам буде направлено (вручено) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку з зазначенням відповідних платіжних реквізитів. Термін сплати податку – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Повідомляємо, що фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків.

 

Роман Насіров: ДФС відкрита до пропозицій та конструктивного діалогу з бізнес-спільнотою

17.06.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

«Для ДФС важливо побудувати міцні стосунки з бізнесом та створити ефективний механізм зворотного зв’язку з підприємцями». Про це зазначив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров під час зустрічі з представниками Європейської Бізнес Асоціації.

Під час виступу очільник відомства наголосив на позитивних результатах проведених реформ у ДФС: «Багато вдалося зробити в напрямі покращення сервісів, наприклад, впроваджено цифрові підписи, діє сервіс «Електронний кабінет платника» та система електронного адміністрування ПДВ».

Роман Насіров наголосив, що «Електронний кабінет платника» є важливим інструментом комунікації та обміну інформацією. Наразі кількість користувачів складає 1 млн, кількість переглянутих сторінок – 3,2 млн. При цьому, за словами Голови ДФС, у службі розраховують на збільшення кількості користувачів сервісу не лише за рахунок юридичних осіб, але й фізичних.

«Серед планів – зробити всі реєстри електронними, запустити електронну акцизну марку, покращити існуючі сервіси. Тому для служби важлива думка експертного середовища та представників бізнесу. Ми відкриті до пропозицій і розглянемо всі практичні рекомендації щодо даного питання», — підкреслив Роман Насіров.

Наприкінці виступу Голова ДФС наголосив на важливості прийняття Верховною Радою законопроекту «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо УЕО та спрощень митних формальностей)».

Київські «зерновики» формували підприємствам незаконний кредит з ПДВ та завдали державі збитків на 11,6 млн. грн.

17.06.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

Співробітниками податкової міліції м. Києва до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, яке зареєстроване за ст.205 КК України.

Провадження відкрито за фактом порушення діючого законодавства невстановленими особами, які у 2015 році, діючи від імені комерційного підприємства, що здійснює діяльність у сфері вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, сприяли платникам реального сектору економіки в неправомірному формуванні податкового кредиту з ПДВ.

Своїми діями невстановлені особи завдали збитків державі в особливо великих розмірах та ухилились від сплати ПДВ на суму 11,6 млн. гривень.

Тривають слідчі дії.

У Харківській області викрито аферу у сфері будівництва

17.06.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

Співробітниками податкової міліції Харківської області розслідується кримінальне провадження, зареєстроване за ст. 219 КК України за фактом доведення до банкрутства комерційного підприємства, що здійснювало діяльність у сфері організації будівництва будівель.

Встановлено, що службові особи даного підприємства, з метою уникнення фінансових зобов’язань перед іншим суб’єктом господарської діяльності здійснили передачу активів та зобов’язань на суму 199 млн. гривень на підконтрольне їм підприємство. Після переведення активів було заявлено про самоліквідацію.

В ході здійснення оперативно-слідчих заходів проведено 5 обшуків в офісному приміщенні та за місцями проживання фігурантів провадження.

Під час обшуків виявлено та вилучено 132,6 тис. гривень готівкою, бойову гранату Ф-1, автомат Калашникова без набоїв, 36 печаток і 9 штампів підприємств, 31 електронний носій інформації та чорнові записи.

Слідчі дії тривають.

Викрито кондитерів Харківської області, які виплачували заробітну плату «в конвертах»

17.06.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

Співробітниками податкової міліції Харківської області спільно із співробітниками прокуратури та національної поліції області здійснюється оперативне супроводження кримінального провадження зареєстрованого за ч.1 ст.172 (Грубе порушення законодавства про працю) КК України.

Провадження відкрито відносно посадових осіб комерційного підприємства, яке здійснює виробництво кондитерських виробів.

Встановлено, що дані посадові особи використовують працю найманих робітників без офіційного оформлення трудових відносин, а також виплачують офіційно оформленим співробітникам частину заробітної плати «у конвертах», без відображення у бухгалтерському та податковому обліках.

В ході проведення оперативно-слідчих дій в смт. Буди здійснено 2 обшуки в офісному приміщенні та на виробничих потужностях комерційного підприємства, де виявлено та вилучено 120 тис. гривень готівкою, 17 печаток підприємств, 17 одиниць електронних носіїв інформації та чорнові записи.

Слідчі дії тривають.

Голова ДФС вручив подяки представникам Громадської Ради

16.06.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

Під час засідання Громадської Ради при ДФС, яке відбулося 16 червня, Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров подякував членам організації за активну позицію та співпрацю.

Подяки від ДФС за внесок у розбудову громадянського суспільства та конструктивне співробітництво з органами фіскальної служби отримали 4 представники Громадської ради:

Олексієнко Дмитро Володимирович, Голова Громадської ради;

Шевцова Тетяна Сергіївна, керівник Комітету ГР з питань податкової політики;

Лінник Володимир Петрович, керівник Комітету ГР з питань митної справи;

Юровський Дмитро Борисович, керівник Комітету ГР з питань запобігання та протидії корупції, контрабанді та з питань діяльності органів фінансових розслідувань і податкової міліції.

Роман Насіров взяв участь у засідання Громадської ради при ДФС

16.06.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров взяв участь у засіданні Громадської ради при ДФС, яке відбулося сьогодні, 16 червня.

Під час виступу очільник відомства підкреслив важливість діяльності Громадської ради для фіскальної служби та відзначив її роль у розбудові громадянського суспільства.

Також Роман Насіров розповів про результати роботи служби за січень-травень 2016 року.

За його словами, пріоритетним напрямом роботи ДФС є створення сприятливих умов для платників та подання звітності в електронному вигляді.

«За січень-травень опрацьовано більше 104 млн звітів, які були надіслані в електронному вигляді.  Звітність з єдиного соціального внеску в січні-травні подали в електронному вигляді майже 164 тис осіб. Це 93% від всіх звітів.

Крім того, удосконалено електронний сервіс «Електронний кабінет платника», впроваджено систему електронного адміністрування ПДВ, спрощено процедуру оформлення митних декларацій», — зазначив Голова ДФС.

Щодо міжнародної співпраці, відбуваються переговори стосовно впровадження спільного контролю на пунктах пропуску та обміну інформацією між митними службами.

Він також торкнувся питання надходження платежів до бюджету. За січень-травень поточного року до зведеного бюджету надійшло (сальдо) близько 255 млрд грн., що 56 млрд. грн (на 28,2 %) більше січня-травня 2015 року.

«Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету склали 200,8 млрд грн. Таким чином планові показники Міністерства фінансів України виконано, додатково забезпечено 11 млрд. гривень», — підкреслив Роман Насіров.

Сергій Білан: Податківці повертають до місцевих бюджетів кошти, не сплачені недобросовісними забудовниками

16.06.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

Останнім часом працівники податкової міліції викривають все більше компаній-забудовників, які навмисно не платять пайові внески при будівництві і створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури навколо об’єктів, що зводяться. Про це заявив Перший заступник Голови Державної фіскальної служби України Сергій Білан.

За його словами, зазначені внески повинні надходити до місцевих бюджетів, але в результаті дій недобросовісних забудовників вони зазнають мільйонних збитків.

«Як показує практика, значна частина компаній, які ведуть будівництво, не укладає договори про сплату пайової участі, а надає в Державну архітектурно-будівельну інспекцію і реєстраційну службу підроблені документи про введення об’єктів в експлуатацію та присвоєння поштових адрес, на підставі яких оформляє право власності на побудовані об’єкти нерухомості. Таким чином фактично здійснюється легалізація незаконно побудованих об’єктів, а до місцевого бюджету не надходять кошти у вигляді пайових внесків», — сказав Сергій Білан.

Він підкреслив, що зараз вже встановлено низку забудовників, які свідомо завдали місцевим бюджетам збитків у різних регіонах. Наприклад, у столиці встановлено підприємство, яке при будівництві торгового центру в Святошинському районі не заплатило 2,5 мільйона гривень внесків. У результаті вжитих працівниками податкової міліції заходів, компанія уклала договір з Київською міською державною адміністрацією і зараз зазначений збиток повністю відшкодовано. Ще одна фірма, яка будує житлові будинки, за згаданою вище схемою ухилилася від сплати 15,7 мільйона гривень внесків. За цим фактом відкрито кримінальне провадження та вживається заходів щодо стягнення грошей до місцевого бюджету.

За словами Першого заступника голови ДФС, тільки за останні два тижні відкрито п’ять кримінальних проваджень за фактами таких порушень.

«Проблема, безумовно, має загальнодержавний характер. Але податкова міліція чітко розуміє шляхи її вирішення і вже зараз у взаємодії з Державною архітектурно-будівельною інспекцією України забезпечує реальне наповнення бюджетів регіонів», — наголосив Сергій Білан.

З початку 2016 року платникам відшкодовано понад 36 млрд. грн. ПДВ

16.06.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

З початку року на рахунки платників (станом на 01.06.2016) відшкодовано податку на додану вартість у розмірі 36 млрд. грн. Це на 68,1%, або на 14,6 млрд. грн. більше, ніж за відповідний період минулого року.

У травні 2016 року на рахунки платників відшкодовано майже 6,7 млрд. грн. ПДВ, що на 34,6%, або 1,7 млрд. грн. перевищує відшкодування цього податку у травні минулого року.

«Відшкодування ПДВ платникам відбувається у нормальному режимі. Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування вносяться до відповідного реєстру протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку. Ці реєстри розміщені на порталі ДФС. До того ж, на сайті Державного казначейства України розміщено перелік платників, яким відшкодовано ПДВ протягом звітного місяця», — зазначив директор Департаменту податків і зборів з юридичних осіб ДФС Олексій Лишенко.

Нагадаємо, що заява на бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника та в рахунок погашення зобов’язань та боргу по платежах до Державного бюджету подається до 20 числа місяця, наступного за звітнім.

Заява на бюджетне відшкодування у разі відповідності критеріям, визначеним у п.200.19 Податкового кодексу України надходить до першого Реєстру, а у разі не відповідності цим критеріям – до другого Реєстру. Далі триває камеральна перевірка зазначених сум бюджетного відшкодування (до 30 календарних днів), а також, за наявності обставин, визначених п.200.11 Податкового кодексу, – документальна перевірка (до 25 робочих днів). Надалі ДФС протягом 5 робочих днів надає висновок Державному казначейству України, а Казначейство протягом 5 операційних днів перераховує кошти платнику.

Юрій Тимощук: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, буде нараховано до 1 липня

15.06.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

Громадяни цього року сплачуватимуть податок за власність, якою вони володіли у 2015 році. Кошти від сплати ними податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надійдуть до місцевих бюджетів у розпорядження органів місцевого самоврядування. Про це розповів начальник відділу Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Юрій Тимощук в ефірі радіо «Ера».

«В усіх країнах Європи і більшості країн світу цей податок існує і його сплачують громадяни. В Україні він сплачується в місцевий бюджет (тобто бюджет, де проживають громадяни, які володіють нерухомістю). У зв’язку з децентралізацією, реформою місцевого самоврядування, органам місцевого самоврядування надано більше повноважень і більше коштів. Такі кошти дійсно поступили до місцевого бюджету і місцева влада є їх  розпорядником», — зазначив Юрій Тимощук.

За його словами, податок на нерухоме майно сплачують юридичні та фізичні особи відповідно до 266 статті Податкового кодексу України. Податок сплачується власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.  Державна фіскальна служба отримує інформацію із державного реєстру речових прав щодо власників майна (житлової і нежитлової нерухомості) і на підставі цієї інформації нараховується податок громадянам.

Юрій Тимощук зазначив, що Кодексом передбачено типи об’єктів житлової і типи об’єктів нежитлової нерухомості. До житлової нерухомості відносять приватний житловий будинок, житловий будинок садибного типу, прибудову до  житлового будинку, квартиру,  кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах, дачний будинок, садовий будинок, котедж. До об’єктів нежитлової нерухомості, які є власністю громадянина, відносять, зокрема, будівлі готельні, будівлі офісні, гаражі та криті автомобільні стоянки, господарські (присадибні) будівлі- допоміжні (нежитлові) приміщення та інші.

«Відповідно до  законодавства, кожний громадянин, який має у власності  квартиру, або будинок, або змішані типи (квартиру і будинок) має право на зменшення його бази оподаткування. Якщо це окрема квартира або декілька квартир – на 60 метрів квадратних. Для будинку (будинків) така пільга надається в розмірі 120 кв. метрів. Тобто, якщо площа всіх будинків (чи одного будинку) не перевищує 120 кв. метрів, то громадянин не сплачує податок. І для змішаних типів: якщо одночасно є і квартира, і будинок, загальна площа, яка підлягає оподаткуванню, зменшується на 180 кв. метрів», — підкреслив Юрій Тимощук.

Органам місцевого самоврядування надані повноваження щодо надання пільг та встановлення ставок оподаткування податком на нерухоме майно.

«Ми бачимо по рішеннях органів місцевої влади, що допоміжні споруди: і сарайчики, і літні кухні,  і погреби (все, що стосується господарських (присадибних) будівель, допоміжних (нежитлових) приміщень – фактично органи місцевої влади звільнили від оподаткування», — зазначив Юрій Тимощук.

За його словами, Кодексом прописані орієнтовні параметри щодо оподаткування податком на нерухомість. На місцях кожний орган місцевого самоврядування приймає рішення з огляду на майновий стан громадян, місцезнаходження  нерухомості, типи житлової і нежитлової нерухомості, власниками яких вони є. «Є випадки, і їх дуже багато, коли органи місцевого самоврядування взагалі встановили ставку податку, яка дорівнює нулю, тобто податок не сплачується», — підкреслив він.

Кодексом передбачено, що ставки податку на 2015 рік для житлової нерухомості встановлюються на рівні до 2 відсотків, від розміру мінімальної заробітної плати (станом на 1 січня звітного року), за кожний квадратний метр, який перевищує надану пільгу. Для нежитлової нерухомості на 2015 рік ставка податку  до 1 відсотка. Тобто при сплаті податку у 2016 році береться до уваги мінімальна заробітна плата, яка була встановлена на 1 січня 2015 року – 1218 гривень.

Податок нараховує державна податкова інспекція за місцем проживання громадянина, незалежно від місцезнаходження об’єктів його житлової або нежитлової нерухомості. Такі нарахування проводяться контролюючими органами на місцях і до 1 липня поточного року кожному громадянину надсилається або вручається відповідне податкове повідомлення-рішення про суму нарахованого податку, до цього документу додається квитанція та повідомлення про сплату податку з реквізитами для його сплати.

«Громадянину не потрібно шукати рахунки для сплати податку, підбирати якусь спеціальну фінансову установу. Він може зайти до будь-якого банку та сплатити податок. Ці платежі також можуть приймати місцеві органи самоврядування – сільські, селищні, міські ради», — підкреслив Юрій Тимощук.

Пестициди в матрацах — харківські митники виявили незвичну схованку

17.06.2016 — Головне управління ДФС у Харківській області

В результаті проведення спільної операції співробітниками митниці,  УВБ ГУ у Харківській області та СБУ в Харківській області в пункті пропуску «Тополі» при здійсненні митного контролю потягу сполученням «Харків-Баку», було виявлено 135 пляшок із засобами захисту від шкідників для дерев, рослин, овочів та ягідних культур.

Хімічні речовини були приховані на третій полиці за матрацами.

За даним фактом був складений протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 473 Митного кодексу України. Предмети правопорушення вилучені та передані на склад митниці. Вартість буде встановлено додатково.

Застосування РРО платниками єдиного податку

17.06.2016 — Головне управління ДФС у Харківській області

ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що правовідносини у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій регулюються Податковим кодексом України та  Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон № 265).Закон № 265 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія цього Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Відповідно до пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1,0 млн. гривень.

У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1,0 млн. гривень застосування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (п. 292.6 ст. 296 ПКУ).

 

На Харківщині відносно співробітників фіскальної служби з початку року проведено 101 службову перевірку

16.06.2016 — Головне управління ДФС у Харківській області

З них 70 перевірок відбулися за зверненнями громадян  та юридичних осіб. Решта  здійснено працівниками УВБ на підставі отриманої оперативної інформації. Про це повідомили в  Управлінні внутрішньої  безпеки ГУ ДФС у Харківській області.

За результатами проведених службових перевірок та розслідувань інформація підтвердилась у 25 випадках, у тому числі, за 22 зверненнями громадян і юридичних осіб.

Керівникам районних підрозділів Харківської області направлено 31 подання про вжиття заходів реагування щодо усунення причин та умов, які сприяли вчиненню виявлених порушень. Також протягом січня-травня поточного року відносно посадових осіб розпочато 11 кримінальних  проваджень.  На адресу прокуратури Харківської області для прийняття остаточного рішення направлено 50 матеріалів.

У  фіскальній службі регіону відзначають, що крім перевірок, одним з пріоритетних напрямків роботи фахівців підрозділу внутрішньої безпеки області залишається упереджувальна та роз’яснювальна робота серед працівників, а також кандидатів на заміщення вакантних посад.

А для всіх небайдужих нагадуємо, що в Державній фіскальній службі України діє інтерактивний антикорупційний сервіс «Пульс». На телефон якого  — (044) 284-00-07 — можна  цілодобово повідомляти про неправомірні дії або бездіяльність працівників відомства.

Граничний термін подання звіту з ЄСВ за травень — 21 червня

16.06.2016 — Головне управління ДФС у Херсонській області

20 червня 2016 року — вихідний день, тому останнім днем подання Звіту з ЄСВ буде перший після нього робочий день — 21 червня

Наближається термін подання звітності за травень, в тому числі й звіту з ЄСВ (додаток 4). Проте цього місяця граничний термін його подання припадає на вихідний день — 20 червня (переноситься святковий день 19 червня, Трійця).

Згідно з п. 14 розділу ІІ Порядку № 435, якщо останній день строку подання звіту з ЄСВ припадає на вихідний, святковий день або інший неробочий день, то останнім днем подання звіту вважається перший після нього робочий день. Таким чином,останнім днем подання звіту з ЄСВ за травень буде 21 червня.

Звертаємо увагу, що звіт за травень подаємо ще за «старою» формою, затвердженою наказом Мінфіну №435. Звітність за новими формами подаватиметься, починаючи з 01.07.2016 року (див. лист ДФСУ від 30.05.2016 р. №18633/7/99-99-13-02-01-17).

 

Оподаткування доходів від продажу самостійно вирощеної сільськогосподарської продукції

16.06.2016 — Головне управління ДФС у Харківській області

Головне  управління   ДФС  у  Харківській  області   нагадує,  що  відповідно  до норм пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі ПКУ) не оподатковуються доходи, отримані громадянами від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена самостійно на земельних ділянках, наданих їм у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення:

— садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

— особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються. Якщо ж розмір земельних ділянок перевищує 2 гектари, то дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подавати податковому агенту копію Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок за формою № 3ДФ. Порядок її видачі затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 року № 32. Така довідка безоплатно видається громадянам сільською, селищною або міською радою за місцем їх проживання в термін протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви. Серед реквізитів, які повинні міститися у довідці, зокрема, вид цільового призначення земельної ділянки, розмір земельної ділянки у гектарах тощо. Довідка видається строком на п’ять років. Отже, якщо продавець сільгосппродукції надав підприємству, яке є податковим агентом, копію чинної та належно складеної довідки, і дані цього документа свідчать про наявність у такої фізичної особи права на застосування пільги, встановленої пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, то підприємство-покупець не утримує податок з доходів, що виплачуються за сільськогосподарську продукцію. Однак, слід нагадати, якщо розміри земельних ділянок перевищують норми, встановлені Земельним кодексом України, то такі доходи включаються платником податку до загального річного оподатковуваного доходу, підлягають відображенню у декларації про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року та оподатковуються за ставкою 18 відсотків, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ

При продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 16 та 41 УКТ ЗЕД, затвердженої Законом України від 19.09.13 №584-VII «Про митний тариф України» (зі змінами та доповненнями), отримані від такого продажу доходи не являються оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж вказаної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.

Мешканцям Харківщини нагадали про необхідність сплати земельного податку

15.06.2016 — Головне управління ДФС у Харківській області

Порядок нарахування земельного податку та орендної плати за землю, що є складовими плати за землю,  стали головною темою чергової прес-конференції, яка відбулась у фіскальній службі  Харківської області.

Актуальність зазначеної тематики зумовлена  наближенням терміну сплати громадянами зазначених платежів, тож податківці проінформували платників не тільки щодо нюансів нарахування, але й термінів сплати.

Зокрема, заступник начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС області Ірина Васильєва повідомила, що платникові до 1 липня 2016 року надсилається податкове повідомлення – рішення про сплату податку. Термін сплати податку – протягом 60 днів з дня вручення такого повідомлення.

Розповіла посадовець і про ставки земельного податку за земельні ділянки, і про розмір орнендної плати. Так, плату за землю віднесено до місцевих податків і зборів, і відповідно кожна місцева рада  приймає рішення про встановлення податку на майно в частині плати за землю. Зокрема, рішенням Харківської міської ради від 24.06.2015р.ставка земельного податку при проведенні нормативної грошової оцінки встановлена  у розмірі 1 відсотку.

Стосовно орендної плати, то її розмір  встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків та не може перевищувати 12 відсотків грошової оцінки.

Крім того, Ірина Васильєва зауважила, що у разі виникнення будь-яких спірних питань, громадяни мають можливість звернутися до фіскальної служби з метою їх урегулювання.

Фіскальна служба звертає увагу громадян на необхідність своєчасного виконання обов’язку перед державою в частині сплати земельного податку або орендної плати. Адже плата за землю – один із суттєвих резервів наповнення місцевого бюджету. До речі,  у минолому році від юридичних та фізичних осіб надходження від плати за землю до бюджету області склали  понад 14 відсотків.

Послуги нерезидента – у загальну декларацію

17.06.2016

Порядок відображення сільгосптоваровиробником, який перебуває на спеціальному режимі оподаткування ПДВ операцій з отримання від нерезидента послуг на території України у податковій звітності з ПДВ деталізовано у Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016р. № 21.

Платники, які застосовують спеціальний режим оподаткування ПДВ, в обов’язковому порядку подають загальну податкову декларацію з ПДВ (із позначкою «0110»), та «спецрежимні» (з позначками «0121» — «0123»), до яких включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування ПДВ.

Обсяги послуг, отриманих від нерезидента на митній території України декларуються у рядку 6 податкової декларації з ПДВ із позначкою «0110» на підставі складеної і зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної за такою операцією. У податкових деклараціях з ПДВ із позначками «0121» — «0123» рядок 6 не заповнюється, оскільки податкові зобов’язання, що виникають при отриманні послуг від нерезидента на митній території України, не відносяться до податкових зобов’язань, що відображаються у вказаних деклараціях.

В подальшому, за умови, що такі послуги придбані для використання у виробництві сільськогосподарської продукції, такий суб’єкт спеціального режиму оподаткування ПДВ має право включити до складу податкового кредиту суми ПДВ, шляхом відображення їх у рядку 11.4 податкової декларації з ПДВ із позначками «0121» — «0123». Датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата складання платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Електронні сервіси від ДФС – зручний спосіб дистанційного спілкування з фіскальним відомством

17.06.2016

Електронні сервіси для платників податків, що розміщені на єдиному веб-порталі ДФС України, постійно вдосконалюються. Наразі до послуг платників – близько сорока сучасних електронних сервісів, які забезпечують дистанційне спілкування громадян і представників бізнесу з фахівцями територіальних органів ДФС.

Тобто, кожен з платників податків може обрати для себе зручний формат послуг в електронному вигляді, який заощадить  робочий час, — звертають увагу платників податків фахівці Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області.

Наприклад, не відвідуючи податкову інспекцію, платник податків береться на облік в податковій інспекції протягом одного дня після отримання відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Окрім того, шляхом укладання Договору про визнання електронних документів, платник подає звітність до податкової інспекції в електронному вигляді, реєструє податкові та акцизні накладні у Єдиному реєстрі податкових або акцизних накладних.

ДФС пропонує окремі сервіси і для платників ПДВ. Зокрема, не витрачаючи часу на відвідування податкової інспекції, юридична або фізична особа-підприємець має можливість зареєструватися платником ПДВ, анулювати таку реєстрацію,  отримати витяг з реєстру платників ПДВ, зареєструватись платником єдиного податку, отримати довідку про відсутність заборгованості, а також низку різноманітних витягів із систем електронного адміністрування ПДВ та реалізації пального.

Завдяки електронному сервісу «Дані про взяття на облік платників податків» платник може перевірити потенційних бізнес-партнерів щодо перебування їх на обліку в органах ДФС, із  «Реєстру страхувальників» — отримати дані про взяття на облік платника єдиного внеску.

Якщо є потреба з’ясувати податкову репутацію своїх потенційних партнерів, то це можна зробити за посередництвом електронного сервісу  «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».

Через електронні сервіси «Дані Реєстру платників ПДВ» та «Анулювання реєстрації платника ПДВ» можливо перевірити бізнес-партнерів щодо їх реєстрації платником ПДВ або анулювання реєстрації платника ПДВ.

Сервіс «Реєстр платників єдиного податку» дозволяє перевірити потенційних бізнес-партнерів щодо їх реєстрації платником єдиного податку.

Через сервіс «Електроний кабінет платника» (оновлену версію) платники мають змогу не тільки отримати інформацію із реєстрів, бланки звітності, контактні дані та адреси центрів обслуговування, а й листуватись із органом ДФС в електронному вигляді. Оновлений сервіс надає можливість платнику працювати у режимі реального часу за допомогою персональних комп’ютерів та смарт-пристроїв без встановлення спеціалізованого програмного забезпечення.

Отож, завдяки електронним сервісам від ДФС, не відвідуючи податкову інспекцію, кожен платник має можливість вести бізнес з дотриманням вимог податкового законодавства.

А якщо виникають питання щодо певних особливостей застосування законодавчих норм, то отримати інформаційно-довідкові послуги та консультації можна за телефонами, з використанням електронної пошти, факсу, голосового автовідповідача (0 800 501 007 або 044 454 16 13, електронна адреса idd@sfs.gov.ua)

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс дозволяє платнику  отримати відповіді з Бази знань щодо застосування норм податкового, митного законодавства або з питань адміністрування єдиного внеску, а також ознайомитись з нормативними  документами (http://zir. sfs.gov.ua).

У разі зміни законодавчих вимог до РРО виробник (постачальник) зобов’язаний доопрацювати касову техніку

17.06.2016

У разі зміни законодавчих вимог до використання РРО виробник (постачальник) зобов’язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання РРО, — наголошують фахівці Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області.

Норма щодо доопрацювання виробником (постачальником) РРО користувача у разі зміни законодавчих вимог до його використання передбачена абзацом другим п. 44 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 №601.

Разом з тим, користувачі касової техніки повинні врахувати, що згідно з абзацом третім ст. 12 Закону Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями не підлягають виключенню з  Державного реєстру моделі РРО, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб’єктом господарювання, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких реєстраторів, у тому числі комплектувальних виробів та їх складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті, за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів). Строк між первинною реєстрацією РРО та датою їх виключення з Державного реєстру РРО не повинен бути меншим семи років.

Відповідно до п. 3  ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року  №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Податкова соціальна пільга для працюючих пенсіонерів

17.06.2016

Платники податків, які мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги, та розміри податкових соціальних пільг, визначені у пункті 169.1 статті 169 Податкового кодексу, — повідомляють у Харківській ОДПІ Головного управління ДФС у Харківській області

Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати) (підпункт 169.2.1 пункту 169.2 статті 169 Податкового кодексу).

Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (підпункт 169.2.2 пункту 169.2 статті169 Податкового кодексу).

Разом з цим, згідно з підпунктом 169.2.3 пункту 169.2 статті 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

З урахуванням зазначеного, фізична особа, яка одночасно з доходами у вигляді пенсії з Пенсійного фонду України отримує доходи у вигляді заробітної плати, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги за умови дотримання вимог підпункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України та подання роботодавцю заяви про застосування пільги.

Про оподаткування пасивних доходів у 2016 році

17.06.2016

Фахівці Харківської ОДПІ Головного управління ДФС у Харківській області нагадууть, що пасивні доходи, отримані з 01.01.2016 року, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб  за ставками у таких розмірах:

— 18% – для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування (крім зазначених у підпункті 167.5.2 пункту 167.5 статті 167 Податкового кодексу України ) (підпункт 167.5.1 пункту 167.5 статті 167 ПКУ);

— 5% – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) (підпункт 167.5.2 пункту 167.5 статті 167 Податкового кодексу).

Для цілей оподаткування ПДФО пасивні доходи визначені підпунктом 167.5.3 пункту 167.5 статті 167 Податкового кодексу України. Зокрема, до них належать:

— проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;

— проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках;

— інші проценти (у тому числі дисконтні доходи);

— процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;

— плата (відсотки), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів кредитної спілки;

— дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом у результаті викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у тому числі емітенту) у зв’язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості;

— дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;

— відсотки (дисконт), отриманий власником облігації від їх емітента відповідно до закону;

— дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та дохід, отриманий платником податку у результаті викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів;

— інвестиційний прибуток, включаючи прибуток від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти;

— роялті;

— дивіденди.

Нагадаємо, що зазначені зміни викладено Законом України від 24.12.2015 року №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році».

Про плату за землю

17.06.2016 і

Харківська ОДПІ Головного управління ДФС у Харківській області нагадує, що місцеві податки і збори, до яких віднесено плату за землю, встановлюються рішеннями, які у межах своїх повноважень приймають сільські, селищні та міські ради. Встановлення місцевих податків і зборів здійснюється у порядку, визначеному Податковим кодексом України з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

Так, статтею 7 Кодексу визначено загальні засади встановлення податків і зборів і, зокрема, ставок податку, податкових пільг тощо.

За відсутності рішення місцевої ради плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (пункт 12.3 статті 12 Кодексу).

Зазначену норму також необхідно враховувати для розрахунку суми земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до вимог Кодексу місцеві ради не мають права встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих; податків і зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.

Згідно із Кодексом, якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку, починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому виникло це право.

Відповідно до статті 73 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Порядок застосування пільг зі сплати земельного податку викладено в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом ДФС від 28.05.2015 №379 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо застосування пільг зі сплати земельного податку, встановлених відповідним рішенням органу місцевого самоврядування».

Відповідно до пункту 288.1 статті 288 Кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форму надання інформації затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2015 №783 «Про затвердження форми Переліку орендарів, з якими укладено договори оренди землі державної або комунальної власності» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2015 року за №1171/27616).

Нагадуємо, що згідно з інформацією, наданою Держгеокадастром, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення у 2016 році становить 1,433; сільськогосподарських угідь – 1,2.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) відповідно до пункту 286.2 статті 286 Кодексу самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Порядок звітування для платників роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами

17.06.2016

Відповідно до частини третьої статті 16 Закону України від 19.12.1995 №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами і доповненнями (далі – Закон №481) суб’єкти господарювання (далі – СГ), які отримали передбачені Законом №481 ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися СГ усіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій (частина дванадцята статті 15 Закону №481).

Пунктом 5 наказу Міністерства фінансів України від 11.02.2016 №49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» (далі – Наказ №49) встановлено, що Наказ №49 набирає чинності через 30 днів з дня його офіційного опублікування (опубліковано в «Офіційному віснику України» №21 за 22.03.2016).

Наказом №49 затверджено, зокрема, Форму звіту №1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі» та порядок її заповнення (далі – Порядок 1-РА); Форму звіту №1-РТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі» та порядок її заповнення (далі – Порядок 1-РТ).

Згідно з пунктом 5 Порядку 1-РА та пунктом 6 Порядку 1-РТ звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органу ДФС за місцем реєстрації СГ.

Звіт в електронній формі подається засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності (пункт 2 Порядку 1-РА та пункт 2 Порядку 1-РТ).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №43-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з тим, згідно з пунктом 5 статті 254 ЦКУ, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є першим за ним робочий день.

Також статтею 51 Господарського процесуального кодексу України від 06.11.1991 №1798-ХІІ зі змінами та доповненнями визначено, що у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Таким чином, СГ, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами щомісяця до 10 числа (9 число – останній термін подачі звіту) засобами електронного зв’язку у порядку, передбаченому для податкової звітності, подають до органу ДФС за місцем реєстрації такого СГ звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів у роздрібній мережі за встановленою формою.

Перший звітний період – квітень 2016 року.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 115.03 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Куди подавати ф. 1ДФ та сплачувати ПДФО у разі зміни СГ протягом бюджетного року місцезнаходження?

17.06.2016

Відповідно до п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Крім того, згідно з п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ фізична особа, відповідальна згідно з вимогами Розділу IV ПКУ за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі коли така фізична особа є податковим агентом, — за місцем реєстрації у контролюючих органах.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.

Відповідно до п. 10.13 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 із змінами та доповненнями, у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання — платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

До закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) — з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

Враховуючи викладене вище, у разі зміни місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, суб’єкт господарювання до закінчення поточного бюджетного року сплачує податок на доходи фізичних осіб та подає податковий розрахунок за ф. 1ДФ за попереднім місцезнаходженням.

При наданні разової поворотної фінансової допомоги не обов’язково переходити зі спрощеної системи оподаткування на загальну

17.06.2016

Відповідно до п. 297.1 ст. 297 Кодексу платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств.

Надання разової поворотної фінансової допомоги суб’єктом господарювання, який займається тваринництвом, рослинництвом, а також професійною, науковою та технічною діяльністю, не є фінансовим посередництвом та не може бути підставою для обов’язкового переходу платника єдиного податку третьої групи на загальну систему оподаткування відповідно до вимог частини п’ятої пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу.

Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої — третьої груп здійснюється в порядку, визначеному пп. 298.2.1 — 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (пп. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Статтями 181 та 182 ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ (у тому числі для випадку переходу зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування), відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватись як в обов’язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ обов’язковій реєстрації як платника податку на додану вартість підлягає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ).

Порядок реєстрації особи як платника податку на додану вартість регулюється ст. ст. 181 — 183 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.

За невідображення податкових зобов’язань передбачена адміністративна відповідальність

17.06.2016

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2275-VI (далі – ПКУ) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку — продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою. Відсутність факту реєстрації платником податку — продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Згідно п. 123.1 ст. 123 ПКУ у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування — тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Невиконання вимог щодо складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних та невідображення податкового зобов’язання призведе до застосування адміністративного штрафу до платника податку згідно з ст. 163 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями (далі – КУпАП).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином, у разі, якщо за операцією з постачання товарів/послуг податкова накладна не складена (але мала бути складена) та податкові зобов’язання не відображено, керівники та інші посадові особи продавця несуть адміністративну відповідальність згідно з ст.163 прим. 1 КУпАП. Штрафи, передбачені ст. 120 прим. 1 ПКУ, будуть застосовані лише після реєстрації такої накладної в ЄРПН.

 

Новації в оподаткуванні нерухомості

17.06.2016

Нагадаємо, 24 грудня 2015 року Верховна Рада ухвалила Закон №909, яким внесено зміни в частині податку на нерухоме майно.

Оподатковується як житлова нерухомість (квартира, будинок), так і нежитлова, в тому числі й господарські будівлі (сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби тощо).

Наприклад, якщо у фізичної особи у власності є будинок та гараж із сараєм, податок сплачується з усіх об’єктів: із будинку — за ставкою, встановленою місцевою радою для житлової нерухомості; з гаража та сараю — за ставкою для нежитлової. База оподаткування не змінилась — це загальна площа об’єкта нерухомості, в тому числі його часток.

Пільги для невеликих за площею квартир і будинків залишаються — власники квартир до 60 і будинків до 120 кв. м (або будинків і квартир загальною площею 180 кв. м) не сплачуватимуть податок. Оподатковуватимуться тільки площі понад установлений ліміт.

Наприклад, якщо людина є власником квартири загальною площею 75 кв. м, то вона сплачуватиме податок лише за 15 кв. м. Проте якщо квартира поділена між двома власниками, то пільга в розмірі 60 кв. м застосовується для кожного з них, отже, сплачувати податок не потрібно.

Сільські, селищні, міські та ради об’єднаних територіальних громад на відповідній території мають право встановлювати пільгу з цього податку. Водночас при її наданні для фізичних осіб повинен враховуватись їх майновий стан та рівень доходів.

Гранична ставка податку збільшується з двох до трьох відсотків мінімальної заробітної плати за 1 кв. метр об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості (2016 року — 41,34 грн за 1 кв. м). Розмір податку (від 0 до 3%) встановлюватиметься місцевою радою.

Визначено додаткову ставку податку в розмірі 25 тис. грн на рік для квартир площею понад 300 кв. м і будинків площею понад 500 кв. м. Тобто фактично такі об’єкти оподатковуватимуться відсотковою (до 3%) та фіксованою (25 тис. грн) ставками. Приміром, якщо власник має квартиру площею 320 кв. м, на рік він повинен сплатити податок, розрахований таким чином: 320 кв. м мінус 60 кв. м (пільга) помножити на ставку податку, затверджену місцевою радою за 1 кв. м, плюс 25 тис. грн.

Порядок нарахування та строки сплати податку не змінились.

Увага! Фізичні особи у 2016 році сплачуватимуть податок за 2015-й (за ставками та з пільгами, які діяли 2015-го) на підставі податкових повідомлень-рішень, які надсилатимуться контролюючими органами до 1 липня 2016 року. За новими ставками, які почали діяти з 2016-го, податок сплачуватиметься фізичними особами починаючи з 2017 року.

Юридичні особи вже цього року сплачують податок за новими ставками, які діють з 2016-го. Його розрахунок проводиться в декларації, яку необхідно було подати до контролюючих органів до 20 лютого 2016-го.

Термін сплати податку:

фізичним особам — раз на рік (до 28 серпня 2016 року);

юридичним особам — щокварталу (до 30 квітня, 30 липня, 30 жовтня 2016 року, 30 січня 2017-го).

Визначення дати реєстрації платником ПДВ

17.06.2016

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації платником ПДВ фіскальний орган протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви вносить до реєстру платників ПДВ запис про таку реєстрацію.

Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до реєстру платників ПДВ, є наступні дати:

— з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на виписку податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку;

— з першого числа місяця, наступного за днем спливу 20 календарних днів після подання реєстраційної заяви, у разі добровільної реєстрації особи платником ПДВ, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено;

— з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування або зміни ставки єдиного податку;

— з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів платників єдиного податку, що не передбачав сплату ПДВ, у разі перевищення ними протягом останніх 12 календарних місяців обсягу операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн грн., якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;

— з дня внесення запису до реєстру платників ПДВ у разі обов’язкової реєстрації платником ПДВ або переходу платників єдиного податку, що не передбачав сплату ПДВ, на сплату інших податків і зборів, якщо ними перевищено протягом останніх 12 календарних місяців обсяг операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн грн., якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.

Зазначена норма визначена п. 183.9 ст. 183 Податкового кодексу України.

Платники єдиного податку, не зареєстровані як платники ПДВ, при імпорті товарів на територію України сплачують ПДВ без реєстрації платниками ПДВ

17.06.2016

Платником ПДВ є, зокрема, будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

Якщо особи, не зареєстровані як платники ПДВ, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники ПДВ.

Отже, суб’єкти господарювання – платники єдиного податку, не зареєстровані як платники ПДВ, повинні сплачувати ПДВ при ввезенні (імпорті) товарів на митну територію України під час митного оформлення таких товарів без реєстрації як платники ПДВ.

Зазначена норма визначена п. 180.1 ст. 180 та п. 181.2 ст. 181 Податкового кодексу України.

Постачання програмної продукції та оподаткування ПДВ

17.06.2016

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких згідно зі статтею 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Пунктом 261 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ визначено, що для операцій з постачання програмної продукції, тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, запроваджено пільговий режим оподаткування податком на додану вартість, згідно з яким звільняються від оподаткування цим податком операції з постачання програмної продукції.

Для цілей цього пункту до програмної продукції належать:

— результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів;

— криптографічні засоби захисту інформації.

Особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції визначено в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міндоходів від 07.10.2013 р. N 536.

Зокрема, операції з постачання систем та/або устаткування/обладнання, невід’ємною складовою яких є програмна продукція, не віднесені до операцій з постачання товарів і послуг, до яких застосовуються податкові пільги з податку на додану вартість. Відповідно при здійсненні таких операцій платники податків зобов’язані здійснювати нарахування та сплату податку на додану вартість за такими операціями на загальних підставах, визначених для поставки товарів та послуг в Україні.

Лише у випадку, якщо програмна продукція була поставлена підприємством — постачальником як окремий елемент поставки та на таку продукцію передано право власності (згідно з договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності), така операція звільняється від оподаткування податком на додану вартість як операція з постачання програмної продукції згідно з пунктом 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Враховуючи викладене та у разі, якщо згідно з цивільно-правовим договором програмне забезпечення, яке інстальоване на програмно-апаратних платформах, є невід’ємною їх частиною та не виділено як окремий елемент поставки, а також на таке програмне забезпечення не передано право власності, то операція з постачання програмно-апаратних платформ (у яких міститься програмне забезпечення) для цілей оподаткування ПДВ розглядається як одна операція, яка підлягає оподаткуванню податком у загальновстановленому порядку.

Нові ставки екологічного податку необхідно враховувати при заповненні звітності

17.06.2016

Під час аналізу податкової звітності з екологічного податку за I квартал 2016 року встановлено непоодинокі випадки, в яких мають місце методологічні помилки заповнення звітності. А саме не враховано, що Законом України від 24 грудня 2015 року №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» проіндексовано ставки екологічного податку, що діяли у 2015 році:

1)        за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (крім двоокису вуглецю), що затверджені п. 243.1-243.3 ст. 243 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), на 26,71%, а за викиди двоокису вуглецю (п. 243.4 ст. 243 ПКУ) – на 26,92%;

2)        за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п. 245.1-245.2 ст. 245 ПКУ) – на 26,72%;

3)        за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (п. 246.1-246.2 ст. 246 ПКУ) – на 25,81-26,81%;

4) за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (п. 247.1 ст. 247 ПКУ) – на 26,7%;

5) за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їx виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (п. 248.1 ст. 248 ПКУ) – на 26,7%.

Особливості застосування штрафу до податкових агентів, відповідальних за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору

17.06.2016

Відповідно до Податкового кодексу України відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 Податкового кодексу України, тобто роботодавець, який виплачує доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податку.

Податковим кодексом України передбачено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Водночас передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються, якщо недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Статтею 163 прим. 4 Кодексу про адміністративні правопорушення визначено, що неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян-суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян-суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак при самостійному виправленні помилки щодо нарахованої (сплаченої) суми військового збору, що збільшує суми податкових зобов’язань, до податкових агентів застосовується відповідальність у вигляді штрафу, пені та адміністративна відповідальність. Водночас, якщо виправлення помилки зменшує суми податкових зобов’язань, то до податкових агентів застосовується відповідальність лише у вигляді штрафу.

За продаж тютюнових виробів за цінами вищими ніж максимально — роздрібні передбачено штраф

17.06.2016

Продаж сигарет (з фільтром, без фільтру) у роздрібній мережі здійснюється за цінами, не вище за максимальні роздрібні ціни встановлені виробниками або імпортерами товарів, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Тобто, до максимально роздрібних цін додається акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами – 5 відсотків. Вартість тютюнових виробів, вище за яку не дозволено їх реалізацію, можна отримати помноживши максимально- роздрібну ціну (вказану на пачці) на 1,05. Продаж тютюнових виробів (крім сигарет) здійснюється за цінами, рівень яких визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (крім акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) та акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що становить 5 відсотків вказаної вартості.

Також у фіскальному відомстві наголошують, що ст. 17 Закону України 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями передбачена відповідальність у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимально- роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, у розмірі 100 відсотків вартості наявних у суб’єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.

Визначення поняття тютюнових виробів дає  п.п. 14.1.252 п. 14.1 ст. 14 ПКУ – це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.

 

 

Добавить комментарий