пгт. Комсомольский — Официальный сайт

Новини Харківської ОДПІ 01-08-2016

Харківська ОДПІ: Спрощенці поповнили місцеві бюджети майже на 30 мільйонів гривень

01.08.2016

За перше півріччя поточного року платники податків Харківського району та м. Люботин, які працюють на спрощеній системі оподаткування, сплатили до місцевих бюджетів 28,6 млн. грн. єдиного податку. Це на 9,0 млн. гривень більше, ніж за аналогічний період минулого року. Такі цифри озвучив начальник Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області Артур Праскурін.

За словами посадовця, переважну частину надходжень — 79 відсотків забезпечили підприємці (22,8 млн. гривень), решту – юридичні особи. Зокрема, у червні поточного року платниками сплачено 2,1 млн. гривень єдиного податку.

Нагадаємо, що з 1 липня 2016 року працює оновлений сервіс ДФС України «Електронний кабінет платника податків», який забезпечує повний спектр послуг для суб’єктів спрощеної системи оподаткування (І та ІІ група) щодо подання звітності відповідно до вимог чинного законодавства.

Користуючись режимом приватної частини «Введення звітності», платники мають змогу створити та надіслати до контролюючих органів в електронному вигляді:

податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця та податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи;

податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (податковий розрахунок за ф. 1-ДФ);

звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

повідомлення про прийняття працівника на роботу.

За результатами обробки звітності квитанції 1 та 2 розміщуються в режимі «Вхідні/вихідні документи» особистого кабінету.

Нагадуємо, що вхід до особистого кабінету здійснюється при наявності електронного цифрового підпису. Його можна отримати безоплатно у будь якому Акредитованому центрі сертифікації ключів ДФС.

Дмитро Донець: ДФС ініціює запровадження узагальнюючих податкових консультацій з бізнесом та громадськістю

01.08.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

З метою скорочення кількості скарг платників та запровадження єдиних підходів по застосуванню норм податкового законодавства ДФС запропонувала Мінфіну затвердити узагальнюючі податкові консультації за участю громадськості та бізнесу.

«Мінфін підтримав цю ініціативу і запланував розробити прозору та зрозумілу методологію визначення актуальних спірних питань та прийняття узагальнюючих консультацій. Паралельно розпочинається процес відкритого обговорення проектів узагальнюючих податкових консультації з представниками бізнесу та судової гілки влади», — повідомив директор департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження ДФС Дмитро Донець.

За його словами, на сьогодні ДФС вже направлено на розгляд до Мінфіну проекти податкових консультацій з питань, щодо яких отримано значну кількість звернень від платників податків. Зокрема, вони стосуються окремих питань трансфертного ціноутворення; порядку розрахунку коригувань фінансового результату до оподаткування податком на прибуток; обов’язку сплати авансового внеску з податку на прибуток державним унітарним підприємством при спрямуванні до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу).

«28 липня відбулась перша зустріч представників ДФС, МФУ, бізнесу та експертної спільноти, на якій було розроблено та погоджено подальший порядок дій», — додав Дмитро Донець.

В Полтавській області ліквідовано конвертцентр з оборотом 110 млн. грн.

29.07.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

Працівниками податкової міліції ГУ ДФС у Полтавській області спільно з працівниками Служби безпеки України викрили та припинили діяльність міжрегіонального конвертаційного центру, який діяв на території Полтавської, Київської та Кіровоградської областей і обслуговував більше тридцяти комерційних і комунальних структур.

Загальний обсяг проконвертованих протягом 2015-2016 років даним конвертцентром коштів склав понад 110 млн. грн.

У ході документування незаконної діяльності конвертаційного центру встановлено, що його організатори створили та придбали групу підприємств, які використовувалися для прикриття незаконної діяльності. На розрахункові рахунки цих підприємств посадові особи СГД-вигодонабувачів перераховували кошти за нібито виконання робіт, постачання товарів або надання різних послуг. У подальшому, вказані кошти перераховувалися на розрахункові рахунки підприємств, які здійснюють оптово-роздрібну торгівлю товарами широкого вжитку за готівковий розрахунок, без їх оприбуткування.

При цьому, організатори вказаної злочинної діяльності отримували від підприємств, які мають готівкові кошти в необлікованому надлишку, готівку і за виключенням 10-12% своїх «послуг» передавали їх замовникам конвертації.

Втрати державного бюджету від такої діяльності склали близько 18 млн. грн.

У ході досудового розслідування розпочатого за даним фактом кримінального провадження за ознаками ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 (пособництво в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах) та ч.2 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво) правоохоронцями проведено 23 обшуки в офісних приміщеннях конвертаційного центру та його контрагентів, місцях проживання та в автомобілях організаторів і учасників. Під час обшуків вилучено майже 500 тис. грн. готівкою, печатки фіктивних підприємств, засоби зв’язку, комп’ютерну техніку, носії інформації, документи фінансово-господарської діяльності та податкової звітності, чекові книжки, чорнову документацію, автотранспорт, а також за рішенням суду накладено арешт на грошові кошти на розрахункових і депозитних рахунках підприємств-учасників конвертаційного центру на загальну суму понад 700 тис. грн.

Наразі триває досудове розслідування, проводяться слідчо-оперативні дії.

Податковою міліцією викрито посадовців комерційного підприємства, які не сплатили 43,6 млн. грн. податків

29.07.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

Співробітниками податкової міліції Центрального офісу зареєстроване кримінальне провадження, що кваліфікується за ст.212 КК України за фактом порушення податкового законодавства посадовими особами комерційного підприємства, що здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі тютюновими виробами.

З’ясувалося, що посадовці неправомірно відображали у бухгалтерській та податковій звітностях безтоварні фінансово-господарські операції з  підприємствами, що мають ознаки фіктивності. Внаслідок таких дій порушники ухилились від сплати податків на суму 43,6 млн. гривень.

Тривають слідчі дії.

Сергій Білан: Ми виступаємо за об’єктивне розслідування неправомірних дій працівників податкової міліції

28.07.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

Позицію фіскальної служби щодо ситуації із затриманням двох співробітників податкової міліції у Шевченківському районі м. Києва прокоментував сьогодні під час брифінгу Перший заступник Голови ДФС Сергій Білан.

За його словами, ДФС активно сприяє і підтримує правоохоронні органи у роботі щодо викорінення корупції в органах ДФС та водночас виступає за об’єктивне розслідування всіх таких випадків. У випадку необхідності ДФС готова надати НАБУ всіляку підтримку та повне сприяння у ході даного розслідування.

«Ми впевнені в об’єктивності та неупередженості розслідування, що проводиться НАБУ, а також в тому, що антикорупційна прокуратура здійснить усі передбачені Законом дії для встановлення істини у цій справі», — наголосив Сергій Білан.

Разом з тим, він зазначив що у засобах масової інформації поширюється інформація про вилучення детективами НАБУ значної кількості грошових коштів. На сайті НАБУ міститься інформація про те, що джерело походження цих коштів перевіряється.

З цього приводу Перший заступник Голови ДФС зазначив, що вилучені під час обшуку кошти не є предметом хабара, в якому звинувачують співробітників податкової міліції, а є речовими доказами у кримінальному провадженні, що розслідується податковою міліцією, й на теперішній час за рішенням суду на них накладено арешт.

«Кошти, які були знайдені, вилучені по іншому кримінальному провадженню і процесуально оформлені. Вони зберігалися запечатаними з підписами понятих і всіма печатками, а на арешт цих коштів були відповідні ухвали суду», — підкреслив Сергій Білан.

Крім того, за словами Першого заступника Голови ДФС, в службових кабінетах працівників податкової міліції, де проводились обшуки, не було виявлено ні предмету хабара, ні інших матеріальних благ.

«Ми запевняємо про нульову толерантність до корупції будь-якого рівня співробітників ДФС і, разом з тим, виступаємо за професійну оцінку подій компетентних органів у цій ситуації», — наголосив Сергій Білан.

У зв’язку з цим він звернувся до посадових осіб НАБУ з проханням опублікувати у засобах масової інформації результати анонсованої перевірки вилучених під час обшуку грошових коштів.

Крім того, Перший заступник Голови розповів, що у ході боротьби з конвертаційними центрами, центрами мінімізації митних платежів, транзитно-конвертаційними групами податковою міліцією вилучаються значні суми готівкових коштів. Всього з початку року було вилучено близько 60 млн. грн. та понад 4 млн. доларів США.

Загалом з початку року правоохоронними органами стосовно службових осіб ДФС відкрито 314 кримінальних проваджень, з яких 285, або 91% — за матеріалами Головного управління внутрішньої безпеки ДФС.

У м. Харкові викрито підпільні цехи по виготовленню контрафактної кави, організовані співробітником Національної поліції

28.07.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

Співробітниками оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області спільно з прокуратурою області викрито та припинено незаконну діяльність двох підпільних цехів з виробництва розчинної кави «Jacobs».

В ході проведення досудового слідства встановлено, що співробітник патрульної служби Національної поліції Харківської області організував виробництво підробленої розчинної кави «Jacobs» на території м. Харкова.

Реалізація підробленого товару здійснювалась через мережу Інтернет та власну роздрібну торгівельну мережу.

На даний час проводяться оперативно-слідчі дії (обшуки), за результатами яких вже вилучено понад 630 кг контрафактної кави та сировини для незаконного виробництва. Загальна вартість вилученого складає понад 500 тисяч гривень.

Наразі обшуки тривають.

На Запоріжжі ліквідовано конвертцентр з оборотом 123 млн. грн.

28.07.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

Працівниками податкової міліції Запорізької області в рамках розслідування кримінального провадження за ч.2 ст.205 та ч.3 ст.212 КК України припинено діяльність конвертаційного центру.

Викрито групу осіб, які без наміру здійснення господарської діяльності надавали послуги підприємствам реального сектору економіки з формування незаконного податкового кредиту та переведення безготівкових коштів у готівку.

Схема конвертації полягала в наступному: безготівкові грошові кошти підприємств реального сектору економіки надходили на рахунки транзитно-конвертаційних суб’єктів господарювання у вигляді оплати за товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги), після чого конвертувались та знімались готівкою учасниками центру для передачі їх замовникам, за винятком 10-12%.

Загальний обіг проконвертованих коштів за 2014-2016 роки склав понад 123 млн. гривень, ймовірні втрати бюджету становлять понад 20 млн. гривень.

В ході проведення слідчих дій проведено 6 санкціонованих обшуків в офісах, автомобілях та за місцями проживання фігурантів центру. За результатами обшуків вилучено 143 тис. гривень готівкою, 3 печатки, комп’ютерну техніку та фінансово-господарську документацію, які свідчать про протиправну діяльність.

З метою забезпечення відшкодування завданих державі збитків розрахункові рахунки підприємств заблоковано.

Слідчі дії тривають.

Роман Насіров: Тривають останні приготування до запуску «єдиного вікна»

28.07.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

«На сьогодні всі приготування для запуску «єдиного вікна» майже завершені. Наразі тривають останні роботи з підготовки до запуску електронної системи обміну даними», — повідомив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров.

«Єдине вікно» покликано значно спростити та прискорити проходження митниці, а також полегшити ведення бізнесу.

«Єдине вікно» суттєво прискорює зовнішньоекономічні операції. Тепер контролюючі органи матимуть всього 4 години на прийняття рішення щодо здійснення відповідного виду контролю. Якщо рішення впродовж цього часу знайдене не буде, тоді застосовується принцип «мовчазної згоди». Тобто система автоматично вважає, що відповідний контроль пройдений.

Також, на думку Голови ДФС, перевагою «єдиного вікна» стане зменшення можливостей для корупції, ефективний розподіл ресурсів та  зменшення витрат для бізнесу, яке пов’язують зі швидшим проходженням митниці.

На даний час фіскальною службою вже затверджено перелік місць митного оформлення товарів, в яких застосовується порядок інформаційного обміну між органами ДФС, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації. Також затверджені: перелік пунктів пропуску через державний кордон для здійснення автоматизованого контролю за переміщенням радіоактивних речовин та ядерних матеріалів та перелік документів, які необхідно подати відповідному контролюючому органу для завершення відповідного виду державного контролю.

Завершення всіх підготовчих процедур дозволить запустити систему за графіком, тобто вже з 1 серпня.

Система “єдине вікно” передбачає створення єдиної електронної бази даних, яка дає змогу різним службам контролю та митницям в автоматичному режимі обмінюватися інформацією про вантаж, який проходить через кордон України, і про результати його державного контролю. Рішення про запровадження “єдиного вікна” було ухвалено Кабінетом Міністрів України 25 травня 2016 року.

Роман Насіров: Найбільшу частку митних надходжень до державного бюджету забезпечує Енергетична митниця

27.07.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

«У порівнянні з 2015 роком бачимо істотне збільшення дохідної частини бюджету. За останні півроку до зведеного бюджету надійшло (сальдо) на 69,8 млрд. грн. більше надходжень, ніж у січні-червні минулого року. Різниця складає майже 30%. Наявні цифри свідчать у тому числі про успіх зусиль Державної фіскальної служби щодо мінімізації зловживань у податковій сфері»,- повідомив Роман Насіров.

Він підкреслив, що у І півріччі цього року до державного бюджету забезпечено 241,9 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 65,2 млрд. гривень. Більше того, індикативний показник Мінфіну з надходжень (сальдо) до загального фонду державного бюджету виконано на 106,9 %, додатково до держбюджету забезпечено 15,7 млрд. гривень.

«При цьому у розрізі митниць найбільшу частку надходжень до державного бюджету протягом січня-червня 2016 року забезпечують: Енергетична (22,5 %), Київська митниця (16,8 %) та Київська міська митниця (16,1 %)», — зазначив очільник відомства.

Харківщина: до бюджету країни надійшло близько 16 млрд. грн. податків та зборів

01.08.2016 — Головне управління ДФС у Харківській області

Як повідомили в Головному управлінні фіскальної служби області, вказана сума надійшла з початку поточного року та підкреслили, що це  на 5,6 млрд. грн. більше ніж за відповідний період минулого року. Темп росту збору платежів склав  154,0 %.

Зокрема, у липні, до бюджетів усіх рівнів зібрано 1,9 млрд. грн., що на 158,6 млн. грн. більше ніж за липень 2015 року.

Розповіли у фіскальному відомстві і про наповнення місцевого бюджету регіону, який з початку  року отримав 4,7 млрд. грн., що на  50 % або на 1,6 млрд. грн. більше минулорічного показника. Індикативний показник ДФС України виконано на 124,4 %, додатково отримано 920,2 млн. грн.

При цьому, за липень 2016 року до місцевого бюджету надійшло 797,0 млн. грн., що на 205,7 млн.грн. більше ніж у липні 2015 року. Індикативний показник ДФС України виконано на 116 %, додатково надійшло 109,3 млн. гривень.

Керівник фіскальної служби Харківщини Микола Рибаков відзначає, що такі позитивні досягнення — результат якісного сервісного обслуговування платників податків, а не в жодному разі проявів будь-якого тиску на бізнес. Водночас податківець підкреслює, що служба проводить роботу з виявлення тих суб’єктів господарювання, які розробляють усілякі схеми ухилення від оподаткування та використовують їх у своїй діяльності.

Митники виявили схованку з бурштином

01.08.2016 — Головне управління ДФС у Харківській області

Напередодні в пункті пропуску «Гоптівка» харківськими митниками в ході відпрацювання інформації УСБУ в Харківській області, було виявлено понад 17 кг каміння, схожого на бурштин.

Під час усного та письмового декларування 22-річний водій AUDI, громадянин України, заявив про відсутність предметів, обмежених або заборонених до переміщення. Але, в результаті огляду автомобіля, у багажному відділенні під запасним колесом були виявлені 15 поліетиленових пакунків чорного кольору, замотані скотчем з камінням, яке за своїм зовнішнім виглядом схоже на бурштин.

За даним фактом був складений протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

ПДВ при здійсненні платником податку операцій з постачання вживаних транспортних засобів

01.08.2016 — Головне управління ДФС у Харківській області

ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що наземний транспортний засіб буде вважатися вживаним товаром, якщо він:

— або був у користуванні не менше 1 року (незалежно від наявного пробігу);

— або реєструється в Україні відповідно до законодавства та при цьому має загальний наземний пробіг більше 6000 кілометрів (незалежно від терміну користування до 1 року або більше 1 року).

Пунктом 189.3 статті 189 ПКУ встановлено правила визначення бази оподаткування ПДВ у разі здійснення платником податку операцій з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, у межах договорів, що передбачають передання права власності на такі товари. Зокрема, у випадках, коли платник податку здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, у межах договорів, що передбачають передання права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому розділом V Кодексу.

Датою збільшення податкових зобов’язань платника податку є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 187.1 статті 187 Кодексу.

При цьому ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається:

— для осіб, не зареєстрованих як платники податку, — виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого засобу, розрахованої суб’єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону;

— для платників податку — виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Отже, при реалізації особою, не зареєстрованою як платник ПДВ, вживаного транспортного засобу платнику ПДВ, який здійснює діяльність з постачання вживаних транспортних засобів, у межах договору, що передбачає передання права власності на такий транспортний засіб від особи, не зареєстрованої як платник ПДВ, до платника ПДВ, ціна такого транспортного засобу визначається не нижче його оціночної вартості, розрахованої суб’єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону.

При подальшій реалізації (у тому числі при передачі у фінансовий лізинг) таким платником ПДВ вживаних транспортних засобів, придбаних в осіб, не зареєстрованих як платники ПДВ, у межах договорів, що передбачають перехід права власності на такі транспортні засоби до платника ПДВ, ціна продажу таких вживаних транспортних засобів згідно з пунктом 189.3 статті 189 Кодексу визначається платником ПДВ виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Оціночна вартість транспортного засобу розраховується суб’єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону, та розрахунок такої вартості суб’єктом оціночної діяльності є обов’язковим лише при реалізації вживаного транспортного засобу платнику ПДВ, який здійснює діяльність з постачання вживаних транспортних засобів, особою, не зареєстрованою як платник ПДВ.

За серпень платники ПДВ звітуватимуть по-новому

29.07.2016 — Головне управління ДФС у Харківській області

Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 25.05.16 №503 „Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України” внесено зміни, зокрема до форми податкової декларації з податку на додану вартість, яка затверджена наказом від 28.01.16 №21.

Відтак зміни вносяться у додатку 5 (Д5) до податкової декларації з податку на додану вартість. З таблиці 1 виключені рядки „30000000000” та „50000000000” та з таблиці 2 – рядок „усього за основною ставкою та ставкою 7”.

Викладено у новій редакції примітку „*” додатку 9 (Д9), у додатку 10 (Д10) змінено рядок 11.1 таблиці 2 та 3. Крім того, викладено в новій редакції додатки 2 (Д2) та 3 (Д3).

Подання податкової звітності за формою, яка враховує такі зміни, вперше має здійснюватися за звітний період серпень 2016 року(граничний термін подання 20.09.2016), IV квартал 2016 року (граничний термін подання 10.02.2017).

Детальніше про ці та інші зміни йдеться у листі ДФС України від 22.07.2016 №24830/7/99-99-15-03-02-17.

В ГУ ДФС у Харківській області звітували про підсумки роботи за І півріччя 2016 року

28.07.2016 — Головне управління ДФС у Харківській області

Про досягнення, основні напрями діяльності фіскальної служби  регіону, результати та проблемні аспекти йшла мова під час засідання колегії ГУ ДФС у Харківській області, в якому взяли участь керівники та фахівці головного управління, очільники податкових інспекцій, представники  ХОДА та громадськості.

«Сьогодні вже можна впевнено констатувати – Харківська область з гідністю виконала поставлені перед нею завдання щодо наповнення  бюджетів всіх рівнів. За 6 місяців поточного року зібрано майже 14 млрд. грн. податків й зборів, що на  5,4 млрд. грн. більше ніж за аналогічний період минулого року. Індикативний показник ДФС України виконано на 109,9%, додатково отримано 1,3 млрд. грн. Все це результат злагодженої роботи колективу, перенесення акцентів в контрольно-перевірочній роботі на відпрацювання ризикових підприємств та ліквідацію схем мінімізації, ефективної боротьби із зарплатою в «конвертах», — зазначив у своєму виступі начальник ГУ ДФС у Харківській області Микола Рибаков.

Так лише завдяки руйнуванню харківськими податківцями схем ухилення від оподаткування щомісяця до бюджету країни додатково надходить майже 30 млн. грн. податку на додану вартість. В той же час, в рамках проведення операції «Урожай-2016» вже виявлено 4 тис. га безхазяйних угідь, засіяних пшеницею та соняшником, очікувані надходження складають близько 340 млн. грн. І це при тому, що загальна кількість перевірок скоротилася майже в 1,5 рази.

Як відзначив Микола Рибаков, податківці й надалі працюватимуть на упередження, створюючи комфортні умови для сумлінних платників, вони вестимуть безупинну боротьбу з ризиковими суб’єктами господарювання.

«Моя мета – очистити Харківщину від тих, «хто чесно жити не хоче», — підкреслив податківець.

І це стосується не лише представників бізнесу, а й недбайливих податківців. Боротьба  з корупцією в органах ДФС – ще одна тема, що обговорювалась під час заходу.

Лише в цьому році УВБ ГУ ДФС у Харківській області було проведено 123 службові перевірки, за їх результатами інформація підтвердилася у 25 випадках.

«Якщо ми вимагаємо, щоб суб’єкти господарювання працювали легально, то й самі повинні бути чесними та якісно виконувати свої функції», —  наголосив Микола Рибаков.

Відмітив позитивні тенденції в діяльності податкової служби й заступник голови Харківської обласної державної адміністрації, член Колегії Марк Беккер.

Забезпечення своєчасних надходжень до бюджетів місцевих громад, перевиконання планових показників, активне впровадження операції «Урожай-2016» —  все це показник налагодженої  роботи у відомстві.

На високі досягнення в роботі фіскальної служби регіону звернула увагу й Марина Вишневська – член Колегії, Голова Ради – директор ТВ ВГО АППУ в Харківській області. За її словами співпраця між АППУ та ГУ ДФС проходить не лише в площині проведення роз’яснювальної роботи, а й в рамках удосконалення податкового законодавства.

За результатами засідання колегії ГУ ДФС у Харківській області прийняті відповідні рішення, направленні на удосконалення роботи органів ДФС регіону.

На Харківщині податківці поділились досвідом з платниками на семінарі.

28.07.2016

В рамках реалізації Меморандуму  про партнерство та співробітництво між Головним управлінням ДФС у Харківській області  та Територіальним відділенням Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» відбувся семінар для платників податків Харківщини.

Відкрили захід Голова Ради Територіального відділення ВГО АППУ Марина  Вишневська  та заступник начальника  ГУ ДФС у Харківській області  Наталія Свєтош.

«Ми завжди раді поділитися своїм досвідом та надати практичну допомогу платникам. Наше ціль  — надавати сервісне обслуговування та співпрацювати з бізнесом. Адже тільки спільними зусиллями з Вами, шановні платники, ми зможемо побудувати Європейське суспільство, у якому  буде модно сплачувати податки», — зазначила Наталія Свєтош.

Фахівці Територіальнихорганів ДФС у Харківській області розповіли учасникам семінару про  новації в оподаткуванні ПДВ, зупинились на нюансах  заповнення податкової декларації з податку на прибуток підприємств, порядку податкового контролю за контрольованими операціями, акцентували увагу на особливостях нарахування та сплати ЄСВ, податку на нерухоме майно та земельного податку.

Зокрема, присутніх повідомили, що єдиний внесок необхідно сплачувати виключно на рахунки, які відкриті реорганізованими територіальними органами ДФС відповідно до адміністративно – територіальних одиниць, де зареєстровані платники податків.

Наприкінці заходу відбулось обговорення проблемних питань оподаткування та надані  індивідуальні консультації платникам.

Нарахування пені у разі самостійного подання платником податків уточнюючої звітності на занижену суму податкових зобов’язань

28.07.2016 — Головне управління ДФС у Харківській області

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Згідно із п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

При самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків нарахування пені розпочинається після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ (п.п. «а» п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов’язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Пеня, визначена п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження (абзац другий п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань (п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПКУ).

У разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до ст. 50 ПКУ пеня, передбачена цією статтею, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ (п. 129.9 ст. 129 ПКУ).

Якщо знайшли бухгалтерську помилку – уточнюйте податкову звітність

01.08.2016

ДФСУ у листі від 26.05.2016 р. № 11515/6/99-99-15-02-01-15 надала роз’яснення щодо порядку уточнення показників Податкової декларації з податку на прибуток внаслідок виправлення помилок у бухгалтерському обліку за минулі звітні роки.

Отож, у разі якщо внаслідок виправлення помилок у фінансовій звітності змінюються показники, зокрема показник рядка 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» або рядка 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)» Податкової декларації, такі показники підлягають виправленню шляхом подання або уточнюючого розрахунку, або у складі податкової декларації з податку на прибуток за відповідний податковий (звітний) період за чинною на день їх подання формою. Наразі чинною є Податкова декларація з податку на прибуток підприємств, затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897, який зареєстрований у Мін’юсті 11.11.2015 р. N 1415/27860. При поданні уточнюючої звітності також слід подати доповнення до неї, з відповідними поясненнями та зазначенням відповідних сум, вказавши про цей факт у спеціально відведеному місці у Податковій декларації, а також копії фінансової звітності з виправленими показниками.

Незабаром процес митного огляду зніматимуть на відео

29.07.2016

В Україні передбачається поетапне впровадження обов’язкової відеофіксації процесу проведення огляду шляхом використання посадовими особами митниць індивідуальних портативних відеокамер. Про це повідомив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров. За його словами, процес відбуватиметься по мірі забезпечення відеокамерами відповідних підрозділів.

Камери будуть у кожного інспектора. Митний огляд з обов’язковим коментарем співробітниками своїх дій буде зніматися безперервно на відеокамеру, інформація з якої передаватиметься на центральний сервер. Сам інспектор не буде мати доступу до записаної інформації», — пояснив принцип роботи відеореєстраторів Роман Насіров. Передбачається, що об’єктом відеофіксації будуть будь-які товари, транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України; посадові особи ДФС, інших контролюючих та правоохоронних органів, які беруть участь у проведенні огляду; документи, необхідні для здійснення митного контролю; засоби забезпечення ідентифікації, накладені на документи, товари, транспортні засоби; території та приміщення складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, що підлягають митному контролю.

Впровадження таких заходів дозволить звести до мінімуму зловживання службовим становищем і корупцію, а також дозволить підвищити ефективність митного контролю.

Продаж по Інтернету: реквізити касового чеку та нюанси повернення товару

29.07.2016

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють правові відносини при здійсненні розрахунків з використанням Інтернету, є:

— Закон України від 06.07.1995р. № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», який є спеціальним законом.

— Закон України від 03.09.2015р. № 675 «Про електронну комерцію», який визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно положень чинного законодавства, суб’єкти господарювання, що використовують рекламні інтернет-сторінки для продажу товарів, робіт (послуг), мають реєструвати РРО на загальних підставах за адресою розміщення таких магазинів, а у разі доставки власною кур’єрською службою РРО реєструється на транспортний засіб, яким здійснюється доставка.

У разі проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного термінала, з’єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій, касовий чек повинен додатково містити такі обов’язкові реквізити:

ідентифікатор еквайєра та торгівця або інші реквізити, що дадуть змогу їх ідентифікувати;

ідентифікатор платіжного пристрою;

суму комісійної винагороди (у разі наявності);

вид операції;

реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (допустимі правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»;

напис «Код авт.» та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації;

підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ».

Необхідність вказаних реквізитів касового чека обумовлена вимогами п. 1.19 та 1.21 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 р. №174.

Порядок реєстрації видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги) визначено п. 7 та 8 р. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 р. № 417 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 р. за № 1616/24148), яким передбачено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги та інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми. Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги перевищує 100 гривень, необхідно скласти акт про видачу коштів, в якому необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Cума компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати є базою нарахування єдиним внеском

01.08.2016

Сума компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати, що нараховується після звільнення працівника, є базою нарахування єдиного внеску.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для роботодавців є суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з частиною другою ст. 7 Закону № 2464 для осіб, які, зокрема, отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, ЄВ нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Зазначений порядок нарахування ЄВ поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄВ передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713 (далі – Інструкція № 5).

До фонду додаткової заробітної плати входять, зокрема, суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати (п.п. 2.2.8 п. 2.2 розд. ІІ Інструкції).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 301.03).

Заповнити та надіслати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску та звіту 1-ДФ можна через Електронний кабінет платника

29.07.2016

Функціональні можливості електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (cabinet.sfs.gov.ua). з 1 липня 2016 року розширено.

Зокрема, працедавці отримали можливість  підготувати, заповнити та надіслати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за новими формами.

Окрім того, нові можливості кабінету забезпечують повний спектр послуг для суб’єктів спрощеної системи оподаткування (І та ІІ група) щодо подання звітності відповідно до вимог чинного законодавства.

Користуючись режимом приватної частини «Введення звітності», платники мають змогу створити та надіслати до контролюючих органів в електронному вигляді:

податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця та податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи;

податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (податковий розрахунок за ф. 1-ДФ);

звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

повідомлення про прийняття працівника на роботу.

За результатами обробки звітності квитанції 1 та 2 розміщуються в режимі «Вхідні/вихідні документи» особистого кабінету.

Завдяки доопрацюванню ЕКП в частині подання звітності кількість користувачів зазначеного сервісу постійно зростає.

Нагадуємо, що вхід до особистого кабінету здійснюється при наявності електронного цифрового підпису. Його можна отримати у будь якому Акредитованому центрі сертифікації ключів, а також безкоштовно в АЦСК Інформаційно — довідкового департаменту ДФС (http://acskidd.gov.ua/).

 

Акт звірки розрахунків за податками, зборами та єдиним внеском надається платникам за заявою

29.07.2016

За письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито інтегровану картку платника, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у довільній формі. Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період, щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.

Пунктом 1 глави 1 розд. ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Інтегрована картка платника містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393).

Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 135.04).

Як визначається дохід за попередній календарний рік, у разі прийняття юридичною особою рішення про застосування спрощеної системи оподаткування з 1 січня наступного року?

29.07.2016

Згідно з підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

При цьому, перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені у пункті 291.4 статті 291 Кодексу.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділу XIV Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, у разі прийняття юридичною особою рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року, заява до контролюючого органу подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового року разом із розрахунком доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.

Отже, дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.

Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 108.01.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланнямhttp://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

При досягненні пенсійного віку фізичні особи мають право на пільгу зі сплати земельного податку

01.08.2016

Відповідно до п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються: інваліди першої і другої групи; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорій фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:

—         для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

—         для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

—         для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

—         для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

—         для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Але, до переліку видів земельних ділянок, щодо яких фізичні особи мають право на пільги зі сплати земельного податку, не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв).

Отже, фізичні особи, які вийшли на пенсію не за віком (за вислугу років, по інвалідності, у разі втрати годувальника, тощо) після досягнення ними пенсійного віку, мають право на пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать їм на правах приватної власності (за винятком земельних паїв). При цьому фізична особа для отримання пільги щодо сплати земельного податку має подати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (пенсійне посвідчення (за віком)).

Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску з податку на прибуток

01.08.2016

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів передбачено п.п. 57.1 1 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Відповідно до п.п. 57.11.2 п. 57.1 ст. 57 Кодексу  крім випадків, передбачених підпунктом п.п. 57.11.3 п. 57.1 ст. 57 Кодексу, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.

Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

Відповідно до п.137.4 ст. 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

(Лист ДФС України від 24.06.2016 №13895/6/99-99-15-02-02-15  розміщено на офіційному  веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68961.html)

 

Податкова декларація платника єдиного податку третьої групи подається щокварталу

01.08.2016

Відповідно до  п. 49.2 ст. 49 ПКУ  платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Для платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи оподаткуванню підлягає дохід (п. 293.3 ст. 293 ПКУ).

Право перебувати на цій системі мають суб’єкти господарювання, які дотримуються критеріїв, визначених п. 291.4 ст. 291 ПКУ, зокрема юридичні особи, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 млн. гривень.

Податкова декларація платника єдиного податку третьої групи надається щокварталу із зазначенням об’єктів оподаткування наростаючим підсумком (п. 294.1 ст. 294, п. 296.7 ст. 296 ПКУ).

У разі перевищення з початку календарного року встановленого обсягу доходу 5 млн. грн. суб’єкт господарювання зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення (частина третя п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Таким чином, щоквартальне декларування показника дотримання критерію щодо неперевищення встановленого обсягу доходу 5 млн. грн. визначає податковий (звітний) період, у якому відбулося перевищення допустимої суми доходу, а також період, у якому суб’єкт господарювання має перейти на сплату інших податків і зборів, тим самим забезпечується контроль правомірності перебування суб’єкта господарювання на спрощеній системі оподаткування.

Податковий календар на серпень 2016 року

01.08.2016

 

9 серпня, вівторок, останній день подання:

— податкової декларації з податку на прибуток підприємства за II квартал платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;

— розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до держбюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності, за II квартал;

— розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, за II квартал платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;

— розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється органом державної податкової служби, за II квартал платниками, в яких податковий період дорівнює календарному кварталу;

— звіту про суми податкових пільг за II квартал;

— декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, за II квартал;

— податкової декларації з ПДВ платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу, за ІІ квартал;

— звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту (форма № 1-РС);

— звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма № 2-РС);

— звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів (форма № 3-РС);

— звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (форма № 1-ОА);

— звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі (форма № 1-ОТ);

— звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі (форма № 1-РА);

— звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі (форма № 1-РТ);

— податкової декларації рентної плати з розрахунком за ІІ квартал:

рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;

рентної плати за спеціальне використання води;

рентної плати за користування надрами без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

— податкової декларації екологічного податку за ІІ квартал;

— податкової декларації туристичного збору за півріччя;

— податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів за півріччя;

— податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за півріччя платниками, віднесеними до третьої групи;

— податкової декларації платника єдиного податку – юридичної особи за півріччя платниками, віднесеними до третьої групи;

— податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за IІ квартал (форма № 1ДФ).

15 серпня, понеділок, останній день подання:

— звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за липень (форма № ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку; довідки про використані розрахункові книжки за липень;

19 серпня, п’ятниця, останній день сплати:

— податку на прибуток підприємства за півріччя;

— частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності за II квартал;

— ПДВ платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу, за ІІ квартал;

— рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за ІІ квартал;

— рентної плати за спеціальне використання води за ІІ квартал;

— рентної плати за користування надрами без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за ІІ квартал;

— екологічного податку за ІІ квартал;

— туристичного збору за ІІ квартал;

— збору за місця для паркування транспортних засобів за ІІ квартал;

— єдиного податку платниками третьої групи за ІІ квартал;

— авансового внеску з єдиного податку за серпень платниками, віднесеними до першої та другої груп.

22 серпня, понеділок, останній день подання:

— податкової декларації з ПДВ за липень платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

— декларації акцизного податку за липень;

— податкової декларації рентної плати за липень з розрахунком:

рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

— податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за липень платниками, які обрали місячний період для звітування, та за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі у липні;

— звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма № Д4 (місячна)) за липень.

Останній день сплати:

— доплати (у разі потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби, розрахованої з урахуванням авансових платежів, здійснених при придбанні марок акцизного податку, за липень;

— єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за липень (крім гірничих підприємств).

29 серпня, понеділок, останній день подання:

— податкової декларації з податку на прибуток підприємств виробниками сільськогосподарської продукції за період з 01.07.2015 р. по 30.06.2016 р.

Останній день сплати:

— єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за липень.

30 серпня, вівторок, останній день сплати:

— ПДВ за липень платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

— акцизного податку за липень;

— плати за землю за липень (фізичними особами такий податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення);

— податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за липень;

— податку на доходи фізичних осіб із загальної суми процентів, нарахованих за липень на поточний або депозитний банківський рахунок; на вклади членів кредитної спілки;

— військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за липень.

Актуально про податкову знижку

29.07.2016

Студент на час літніх канікул отримував доходи по цивільно-правовому договору, чи мають право батьки скористатися податковою знижкою на навчання?

Податкова знижка для громадян – документально підтверджена сума витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу.

Платник податку має право включити до податкової знижки суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.

Заробітна плата – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Трудовий договір відповідно до Кодексу законів про працю – це угода між працівником і власником підприємства, установи та організації, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації – виплачує працівникові заробітну плату і забезпечує умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При укладанні трудового договору з працівником працедавець видає наказ про зарахування його на роботу, на підставі якого у трудовій книжці цього працівника робиться позначка про прийняття його на роботу на відповідну посаду.

Цивільно-правовий договір – це угода між громадянином і організацією на виконання першим певної роботи (а саме договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Таким чином, якщо студент протягом звітного року одержував доходи від виконання договорів цивільно-правового характеру, які не є трудовими договорами, то члени його сім’ї першого ступеня споріднення мають право на податкову знижку щодо сум, сплачених за навчання такого студента, за умови дотримання статей 166 та 172 Податкового кодексу України.

У разі зміни основного місця обліку суб’єкта господарювання необхідно отримати нові посилені сертифікати відкритих ключів ЕЦП

01.08.2016

Відповідно до ст. 7 Закону України від 22.05.03 № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» та п.п. 3.4.6 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, затвердженого наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 17.02.15 №15, підписувач зобов’язаний своєчасно надавати центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа.

Отже, у разі зміни адреси місця обліку суб’єкта господарювання, заявнику необхідно звернутися до центру сертифікації ключів з заявою на скасування посилених сертифікатів, які містять недостовірну інформацію, та надати пакет реєстраційних документів для формування нових посилених сертифікатів.

 

Назву особистого ключа, виданого АЦСК ІДД змінити не можна

01.08.2016

Особистий ключ електронного цифрового підпису, виданий акредитованим центром сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту (АЦСК ІДД), має жорстко визначену назву – «Key-6.dat», яка зміні не підлягає.

Зміна назви особистого ключа призведе до неможливості його використання.

Назва сертифіката може бути змінена за бажанням клієнта, за виключенням розширення файлу – «*.cer».

Чи потрібно подавати заяви з оновленою інформацією щодо місця проживання платника податків, якщо відбулось перейменування назви міста, вулиці?

29.07.2016

Відповідно до п. 70.7 ст. 70 розд. ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями та п.1 розд. IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 № 779 (далі – Положення), фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) за формою № 5ДР (додаток 11 до Положення) або Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією та номером паспорта за формою № 5ДРП (додаток 12 до Положення) (далі – Заяви) відповідно.

Згідно з п. 3 розд. IX Положення для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу громадянина, та інших документів, які подаються у разі зміни таких даних.

Таким чином, у разі внесення до документа, що посвідчує особу, відомостей про зміну нумерації будинків, перейменування вулиць (проспектів, бульварів, площ, провулків, кварталів тощо), платник податків повинен подати до відповідного контролюючого органу Заяву про внесення змін до Державного реєстру за ф. № 5ДР або Заяву про внесення змін за ф. № 5ДРП.

Крім того, слід зазначити, що згідно з пунктом 60 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 р. № 302, за фактом реєстрації місця проживання або місця перебування особи, яка проживає в Україні, територіальним підрозділом ДМС з використанням засобів відомчої інформаційної системи ДМС здійснюється внесення інформації про реєстрацію місця проживання або місця перебування особи до безконтактного електронного носія, який імплантовано у паспорт.

Оскільки інформація про реєстрацію місця проживання або місця перебування не зазначається в зоні візуальної перевірки паспорта, а лише вноситься до безконтактного електронного носія, який імплантовано у паспорт, статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачена видача особі за її вимогою довідки про реєстрацію місця проживання або місця перебування – документа який видається органом реєстрації та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи, у тому числі у зв’язку із зміною назви вулиць.

Отже, у разі отримання фізичною особою — платником податків зазначеної довідки, пов’язаної зі зміною назви вулиці, такий платник повинен подати до відповідного контролюючого органу Заяву про внесення змін до Державного реєстру за ф. № 5ДР (або Заяву за ф. № 5ДРП).

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 102.23.02).

 

Як здійснюється виправлення помилок, виявлених платником податку у рядках 27-39 Податкової декларації з податку на прибуток?

29.07.2016

Відповідно до п. 50.1 ст.50 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п.50.2 ст.50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає звітну нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у п. 50.1 ст.50 ПКУ, не застосовуються.

Враховуючи зазначене, у разі виправлення помилок, що самостійно виявлені платником податку у рядках 27-39 (сума збільшення (зменшення) податкового зобов’язання, штрафних санкцій та пені) Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація), платник податку має право виправити показники рядків 27-39 Декларації як у складі звітної (звітної нової) Декларації, так і шляхом подання уточнюючої Декларації. При цьому відображаються правильні суми збільшення (зменшення) податкового зобов’язання за звітний період, що уточнюється, штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені відповідно до п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 102.23.02).

 

Про надання відповідей на актуальні запитання платників при реалізації пального

01.08.2016

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 20.07.2016 р. № 24565/7/99-99-15-03-03-17

 

Про надання відповідей на актуальні запитання платників при реалізації пального

Державна фіскальна служба України у зв’язку з численними запитами платників акцизного податку з реалізації пального щодо практичного використання окремих норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс) як методологічну допомогу підпорядкованим структурним підрозділам на місцях надає відповіді на запитання, з якими найчастіше звертаються платники до центрального апарату ДФС.

 

Щодо реєстрації суб’єкта господарської діяльності (Товариства) платником акцизного податку з реалізації пального при використанні пального виключно у власних цілях

Суб’єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені абзацом другим п.п. 14.1.212 п. 14.1. ст. 14 Кодексу, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платником акцизного податку.

Згідно з п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи, які здійснюють реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, до початку здійснення реалізації пального.

Абзацом другим п.п. 14.1.212. п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – це, зокрема, будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (у тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.

У випадку, коли придбане Товариством пальне використовується виключно для власних потреб і Товариство не укладало будь-яких договорів, відповідно до абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, обов’язок реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального згідно з п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу не виникатиме, оскільки така операція не є реалізацією пального у розумінні абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

У разі якщо Товариство планує здійснювати операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального іншим особам чи будь-які інші операції з пальним на митній території України, які визначені в абзаці другому    п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то до початку здійснення таких операцій воно повинно зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизні накладні на такі обсяги реалізації, а також на обсяги пального, що використовується для власного споживання, зареєструвавши накладні в Єдиному реєстрі акцизних накладних згідно з п. 231.1 ст. 231 Кодексу.

 

Щодо сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів у разі заправки як власної техніки, так і техніки сторонніх організацій

Згідно з абзацом третім підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це, зокрема, фізичний відпуск з автозаправної станції (далі – АЗС) та/або автомобільної газозаправної станції (далі – АГЗС) товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу, незалежно від форми розрахунків.

Відповідно до п. 216.9 ст. 216 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», для безготівкових розрахунків – дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, відвантаження, фізичного відпуску товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок, – дата надходження оплати за проданий товар.

Отже, у разі заправки пальним власної техніки через власні паливозаправні колонки, за відсутності розрахункових операцій, без застосування РРО та у разі використання Товариством такого палива виключно для власних потреб, такі операції з відпуску пального не є операціями з реалізації пального в розумінні абзацу третього п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. У такому випадку Товариство не сплачує акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів.

У разі здійснення операцій з фізичного відпуску пального одночасно для заправки як власної техніки, так і техніки сторонніх організацій, об’єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу є операції з фізичного відпуску пального для заправки автотранспорту сторонніх організацій.

 

Щодо віднесення до операцій з реалізації пального відпуску пального, що належить виробникам сільськогосподарської продукції при укладанні договорів підряду на виконання робіт за допомогою техніки підрядника

Відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне. Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. При цьому ст. 839 ЦКУ передбачено, що підрядник зобов’язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 840 ЦКУ, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов’язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків. Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

Отже, при заправці пальним техніки підрядника, винайманої замовником на умовах договору підряду, здійснюється передача (відпуск, відвантаження) пального від замовника до підрядника, що є операцією з реалізації пального у розумінні абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

 

Щодо реєстрації суб’єкта господарювання — замовника за договором підряду (далі – Замовник) платником акцизного податку з реалізації пального при здійсненні операцій за договорами підряду та сплати ним акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів при заправці техніки підрядника власним пальним через власні автозаправні станції (АЗС) або автомобільні паливозаправники

На умовах договору підряду здійснюється передача (відпуск) пального від Замовника до підрядника, що є операцією з реалізації пального у розумінні абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Відповідно до п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Отже, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Звертаємо увагу, що згідно з п. 117.3 ст. 117 Кодексу здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.

Відповідно до п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу об’єктами оподаткування є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:

отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

ввезені (імпортовані) на митну територію України, засвідчені належно оформленою митною декларацією;

вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 213.1.1 цього пункту, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Такий облік отриманого та витраченого (реалізованого) пального ведеться з метою виявлення об’єкта оподаткування акцизним податком, а саме: обсягів перевищення витраченого (реалізованого) пального над отриманим.

При цьому якщо обсяги реалізованого (витраченого) пального не перевищують обсяги отриманого пального від інших платників акцизного податку, за які сплачено акцизний податок, то у Замовника не виникатиме об’єкта оподаткування відповідно до п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу.

Отже, Замовник на всі обсяги витраченого пального (у т.ч. реалізованого (переданого підрядникам для виконання робіт/надання послуг із збирання врожаю, використаного для власних виробничих потреб Товариства) зобов’язаний складати в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого (витраченого) пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Щодо стосується операцій з роздрібного продажу підакцизних товарів при заправці техніки підрядника власним пальним Замовника, при яких розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі не здійснюються, то такі операції не є об’єктом оподаткування акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизних товарів, а Замовник не є платником акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.

 

Щодо реєстрації платником акцизного податку підприємства, постачальника талонів і пластикових карт на паливно-мастильні матеріали, яке не здійснює фізичний відпуск пального

Перелік платників акцизного податку встановлено п. 212.1 ст. 212 Кодексу. Змінами до Кодексу з 1 січня 2016 року цей перелік доповнено особою, яка реалізує пальне (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Згідно з п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи, які здійснюють реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, до початку здійснення реалізації пального.

Абзацом другим п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – це, зокрема, будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (у т.ч. передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.

Суб’єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені абзацом другим п.п. 14.1.212 п. 14.1. ст. 14 Кодексу, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платником акцизного податку.

Зазначаємо, що безпосередньо самі операції з видачі (купівлі-продажу) смарт-карток та/або талонів на пальне не є операціями з реалізації пального в розумінні абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Отже, у разі відсутності власних (орендованих і т.п.) АЗС, нездійснення фактичного отримання пального та його фізичного відпуску споживачу, а також нездійснення інших операцій з реалізації пального, визначених абзацом другим п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, підприємство не повинно реєструватись платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизні накладні, оскільки не здійснює операції з реалізації пального в розумінні абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Голова                                                 Р.М. Насіров

 

Фізичним особам необхідно сплатити податок на нерухомість до 29 серпня

01.08.2016

Фізичні особи – платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що отримали повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити, мають сплатити податок протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення.

Фізичні особи можуть сплатити податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків.

Крім цього, перед сплатою платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки мають право звернутися з письмовою заявою до органів фіскальної служби за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

— об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

— розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

— права на користування пільгою із сплати податку;

— розміру ставки податку;

— нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними органів фіскальної служби та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, орган фіскальної служби за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає  йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим.

Розрахунки готівкою: є обмеження

01.08.2016

Підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених постановою Правління НБУ від 06.06.13 № 210.

Такі граничні суми розрахунків становлять:

– для підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10 тис.грн;

– фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150 тис. грн;

– фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 150 тис. грн.

Платежі понад встановлені граничні суми проводяться через банки шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки.

Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Зазначена норма визначена п 2.3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 № 637.

Щодо оподаткування податком на додану вартість суми виділеного майна учаснику товариства при виході з товариства та у випадку отримання майна товариства, вартість якого перевищує суми його частки в статутному капіталі

01.08.2016

Згідно з п.п. а) п.185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.191 п.14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів — будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачанням товарів також вважаються:

а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу;

б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства;

в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов’язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню);

г) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення;

д) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника;

е) передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Отже, операція з повернення засновникам основних фондів, попередньо внесених ними до статутного фонду юридичної особи, у разі їх виходу з числа засновників або учасників такої юридичної особи, є об’єктом оподаткування податком на додану вартість та підлягає оподатковуванню на загальних підставах за основною ставкою. (в т.ч. у випадку отримання майна товариства, вартість якого перевищує суми його частки в статутному капіталі).

Для розгляду скарг — не більше 60 календарних днів

01.08.2016

Відповідно до п.56.8 ст.56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Згідно з п.56.9 ст.56 ПКУ керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у п.56.8 ст.56 ПКУ, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у п.56.8 ст.56 ПКУ.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку (п. 56.10 ст. 56 ПКУ).

Про діяльність на території України потрібно звітувати по-новому

01.08.2016

29 липня 2016 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2016 №544 «Про затвердження форм та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво» (далі – Наказ №544).

Відзначимо, що даним документом затверджено:

— форму Розрахунку податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності;

— форму Розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7;

— порядок розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво.

Відповідно втратив чинність наказ Міністерства фінансів України від 25 червня 2013 року №610 «Про затвердження форм та Порядку розрахунку податкових зобов’язань з податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво».

З текстом Наказу №544 можна ознайомитись, скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

 

 Електронні сервіси ДФС митного спрямування

01.08.2016

Сьогодні суспільство і тенденцiї свiтового розвитку встановлюють новi завдання задля спрощення митних процедур пiд час переміщення товарiв територiєю країни, зменшення ризикiв порушення безпеки. Відповідно, саме впровадження сучасних інформаційних технологій дозволяє зберегти дорогоцінний час для бізнесу і тим самим значно спростити та прискорити проходження митних формальностей. З цією метою Державна фіскальна служба України запровадила цілу низку безкоштовних сервісів для платників податків, скориставшись якими можна отримати необхідну послугу, довідку чи інформацію не виходячи з офісу чи дому.

Одним з таких є електронний сервіс «Митна статистика», який створений з метою ознайомлення із статистичною інформацією в тій чи іншій сфері, обсягами торговельних операцій України з іншими країнами тощо.

Окрім цього, функціонує сервіс «Електронна митниця». Він призначений для введення декларантами в автоматизовану систему митного оформлення електронних копій митних декларацій на паперовому носії та/або електронних копій декларацій митної вартості з використанням знімних носіїв інформації та фіксування дати й часу їх подання.

На часі: сплата земельного податку

29.07.2016

До 1 липня громадяни – платники плати за землю отримали відповідні податкові повідомлення – рішення. Термін сплати податку, зазначеного у такому рішенні – протягом 60 днів з дня його вручення.

У зв’язку з численними запитаннями від громадян –землевласників з місцьпропонуємо переглянути актуальні питання – відповіді щодо порядкусправлянняземельного податку. Питання – відповіді взяті з бази «ЗІР», категорії 112.01, 112.02. Адреса розміщення ресурсу:http://zir.sfs.gov.ua/

 

  1. Хто є платником земельного податку за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей?

Відповідь:   Земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей,нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.

 

  1. Чи є платником плати за землю ФОП, яка має тимчасову споруду (кіоск, палатку тощо)?

Відповідь:  Якщо фізична особа — підприємець має паспорт прив’язки тимчасової споруди, то він повинен мати і правовстановлюючі документи на земельну ділянку(свідоцтво про право власності або користування чи договір оренди земельної ділянки) по яких розраховується плата за землю.

 

  1. З якого часу громадянин, який викуповує орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, повинен сплачувати земельний податок?

Відповідь:  Якщо фізична особа викуповує орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, то фізична особа є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку.  До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку сплачується орендна плата відповідно до договору оренди землі.

  1. Чи повинні члени садівницького товариства сплачувати земельний податок, якщо земля приватизована, чи платником є садівницьке товариство?

Відповідь:    Якщо земельні ділянки приватизовані громадянами — членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст.281 Податкового кодексу України, є платниками земельного податку. При цьому, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.
Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.

 

  1. Що є підставою для нарахування плати за землю (земельного податку та орендної плати)?

Відповідь: Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.  Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

 

  1. З якої дати необхідно сплачувати орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності: з дня підписання договору оренди земельної ділянки чи з дня його реєстрації?

Відповідь:  Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме з дня реєстрації договору оренди земельної ділянки.

 

  1. До якої датипідприємство – юридична особа повинна сплачувати земельний податок у разі припинення права постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності?

Відповідь: У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Тобто, юридична особа сплачує земельний податок до дати припинення права постійного користування земельною ділянкою, що оформлено відповідно до законодавства.

 

 

Добавить комментарий