пгт. Комсомольский — Официальный сайт

Новини Харківської ОДПІ 05-07-2016

Харківська ОДПІ: Майже 470 мільйонів гривень податків сплатили платники до бюджетів усіх рівнів за січень-червень 2016 року

04.07.2016

Це на 103,4 млн. гривень більше ніж за аналогічний період минулого року. Темп приросту склав 128,3%.

Такі цифри озвучив начальник Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області Артур Праскурін.

Зокрема, Державний бюджет отримав 263,5 млн. гривень, а до місцевого бюджету надійшло 205,6 млн. грн., завдання виконано на 114,7 %, додатково отримано 60,1 млн. гривень.

За словами посадовця, основними джерелами наповнення місцевої скарбниці є податок на доходи фізичних осіб та єдиний податок.

Так, у першому півріччі 2016 року платники сплатили 106,4 млн. гривень податку на доходи фізичних осіб, що на 18,9 млн. гривень більше встановленого завдання, або на 21,7%.

Від фізичних осіб – підприємців, які працюють на спрощеній системі оподаткування, бюджет отримав 22,8 млн. гривень. Це на 6,1 млн. гривень, або на 36,8% більше ніж за аналогічний період минулого року.

Юридичні особи — платники єдиного податку 3 групи сплатили 4,0 млн. гривень єдиного податку, а платники 4 групи – 1,9 млн. гривень. В цілому місцевий бюджет Харківського району отримав на 9,0 млн. гривень єдиного податку більше ніж у минулому році, або на 46,1%.

Артур Праскурін впевнений, що завдяки сумлінності платників та активної співпраці з місцевими органами виконавчої влади вдалося досягти таких позитивних результатів.

На Волині попереджено незаконне ввезення на територію України товарів на суму понад 3,3 млн. гривень

05.07.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

Працівниками Головного управління внутрішньої безпеки ДФС в зоні митного контролю митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС ініційовано проведення огляду транспортного засобу, який згідно з товаросупровідними документами переміщував вантаж «одяг та речі, які були у використанні» на адресу одного з підприємств Київської області.

У результаті огляду зазначеного транспортного засобу виявлено незадекларований вантаж: новий одяг, взуття, шкіряні ремені, щітки та дитяча косметика загальною вагою 4,2 т.

Попередня оціночна вартість незадекларованого вантажу складає близько 3,3 млн. гривень.

За вказаним фактом складено протокол про порушення митних правил за ст. 482 Митного кодексу України (Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем).

На теперішній час вживаються заходи щодо встановлення посадових осіб Волинської митниці, причетних до організації незаконного переміщення товарів через митний кордон України.

У Чернівецькій області за вимагання грошових коштів затримано митного брокера

05.07.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

Співробітниками Управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Чернівецькій області затримано «на гарячому» митного брокера, який вимагав та одержав від громадянина грошові кошти у сумі 150 дол. США за зменшення митних платежів при митному оформленні легкового автомобіля.

Вказані кошти призначалися для передачі працівникам Чернівецької митниці.

Наразі митному брокеру повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі) та обрано міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Управлінням внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Чернівецькій області встановлюються службові особи Чернівецької митниці ДФС, за сприяння яких митний брокер реалізовував власні протиправні наміри, та проводиться збір доказової бази.

Вказаним особам планується оголосити про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою).

Діяльність конвертцентру з обігом 2 млрд. грн. припинила податкова міліція Житомирщини

04.07.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

Працівниками податкової міліції Житомирської області в ході розслідування кримінального провадження за статтями 212, 364 і 366 Кримінального кодексу України припинено діяльність міжрегіонального конвертаційного центру, який надавав послуги з формування незаконного податкового кредиту, конвертації та переведення безготівкових коштів у готівку суб’єктам господарювання реального сектору економіки декількох областей.

Встановлено, що організатори «конверту», — громадяни України, — отримували безготівкові грошові кошти від легальних підприємств за нібито придбані товарно-матеріальні цінності (у тому числі при здійсненні експортно-імпортних операцій), надані послуги та виконані роботи. Кошти надходили на розрахункові рахунки підконтрольних СГД, знімалися готівкою учасниками центру, після чого передавалися замовникам -посадовим особам реального сектору економіки.

Загальний обіг проконвертованих коштів за  2015-2016 роки склав понад 2 млрд. гривень, ймовірні втрати бюджету складають понад 333 млн. гривень.

В ході проведення слідчо-оперативних заходів, на підставі ухвал суду проведено 10 обшуків в офісних приміщеннях та за адресами проживання фігурантів центру.

За результатами обшуків виявлено та вилучено 5 тис. доларів США готівкою, 359 печаток підприємств (8 – нерезидентів), 2 штампи, 31 факсиміле, 3 системні блоки, 25 ноутбуків, 8 мобільних телефонів, електронні носії інформації, чорнові записи та бухгалтерські документи.

На розрахункові рахунки суб’єктів господарської діяльності із залишком коштів у сумі 141 тис. гривень накладено арешт.

Слідчі дії тривають.

З 1 липня пенсії у розмірі до 10 740 грн. не оподатковуються

04.07.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

З 1 липня поточного року не оподатковуються суми пенсій, що не перевищують десять розмірів прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня звітного податкового року, для осіб, які втратили працездатність (у 2016 році – це 10740 гривень).

Такі зміни запроваджено у зв’язку з набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування пенсій». Про це розповів директор департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк.

«Податком на доходи фізичних осіб та військовим збором не оподатковуються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону), розмір яких не перевищує у розрахунку на місяць 10740 гривень. Якщо ж громадянин отримує пенсію більшу за встановлену норму, то сума перевищення оподатковуватиметься за ставкою 18% та 1,5% відповідно», – зазначив Павло Дроняк.

При цьому, пояснив посадовець, не оподатковуватимуться також пенсії, які отримуються учасниками бойових дій, інвалідами війни та особами, на яких поширюється чинність ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Загалом від оподаткування пенсій у минулому році до відповідних бюджетів надійшло майже 1,08 млрд. грн. податку на доходи фізичних осіб. За 6 місяців цього року сплачено 341,1 млн. гривень.

У зв’язку з нововведеннями в ДФС до кінця року очікують надходження ПДФО від оподаткування пенсій у розмірі майже 36 млн. гривень.

ДФС оголошено конкурсний відбір на посади начальників митних постів Одеської митниці ДФС

02.07.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

У рамках інституційної реформи ДФС та зміни кадрового складу триває відбір кандидатів на посади начальників митних постів. Наразі зі 160 таких посад вакантними залишаються 28. Зокрема, у структурі Одеської митниці ДФС функціонують 10 митних постів, у 7 з яких посади керівників тривалий час є вакантними.

Керівництво Одеської митниці ДФС листом від 6 червня поточного року звернулося до Голови ДФС з проханням надати дозвіл на проведення конкурсу на посади начальників митних постів «Одеса-порт», «Чорноморськ», «Григорівка», «Білгород-Дністровський», «Котовськ», «Ізмаїл», «Відкритий митний простір» Одеської митниці ДФС.

За результатами розгляду листа керівництвом ДФС було прийняте схвальне рішення щодо проведення конкурсу для добору осіб, здатних професійно виконувати обов’язки за вказаними посадами. Враховуючи те, що призначення та звільнення начальників митних постів відповідно до положення про фіскальну службу належить Голові ДФС, керівництвом служби було оголошено конкурс на зайняття вакантних посад державної служби категорії «Б» Одеської митниці ДФС, про що видано наказ від 29.06.2016.

Таке рішення було прийняте в межах наданих Голові ДФС повноважень та у відповідності до законодавства України з питань державної служби, зокрема Закону України «Про державну службу» та Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 246.

Для прозорості та відкритості процедури відбору кандидатів відповідним наказом ДФС було створено Комісію для проведення конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби, призначення та звільнення яких відповідно до законодавства  здійснюється Головою ДФС, та затверджено її склад за посадами.

Персональний склад Конкурсної комісії для проведення конкурсу на посади начальників митних постів Одеської митниці ДФС буде затверджено додатково.

До складу конкурсної комісії також можуть залучатися на конкурсній основі представники громадських об’єднань, що діють згідно із Законом України «Про громадські об’єднання», в установленому Нацдержслужбою порядку.

Порядок обрання представників громадських об’єднань до складу конкурсних комісій з відбору осіб на зайняття посад державної служби затверджено наказом Національного агентства України з питань державної служби від 12.04.2016 № 76, відповідно до якого рішення щодо залучення представників громадських об’єднань до складу конкурсної комісії та їх кількість приймається керівником державної служби в державному органі.

Нагадуємо, що на веб-порталі ДФС розміщено анонс про проведення конкурсного відбору кандидатів на посади митних постів Одеської митниці ДФС, в якому зазначено умови його проведення та перелік документів, які претенденти на посади мають надати для участі в конкурсі.

Працівники податкової міліції Харківщини вилучили з незаконного обігу лікеро-горілчаної продукції на 2,5 млн. грн.

05.07.2016 — Головне управління ДФС у Харківській області

Працівники податкової міліції Харківщини в рамках операції «Акциз-2016» вилучили з незаконного обігу лікеро-горілчаної продукції на загальну суму 2,5 млн. грн.

Про це повідомив начальник оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області Сергій Марєхін.

У ході досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 Кримінального кодексу України, працівники оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області отримали інформацію, що на одному з місцевих підприємств здійснюється незаконне зберігання лікеро-горілчаних виробів.

Окрім того, що горілка зберігалась без жодних дозвільних документів, було встановлено, що марки акцизного податку на пляшках «зеленого змія» мають ознаки підробки.

«Працівники податкової міліції Харківщини провели обшук у складських приміщеннях, в яких здійснювалося незаконне зберігання підакцизних товарів, — розповів Сергій Марєхін, — під час слідчо-оперативних заходів було виявлено та вилучено понад 40 тис. пляшок алкоголю на загальну суму  2,5 млн. грн.»

Наразі проводиться дослідження марок акцизного податку, здійснюються заходи щодо встановлення повного кола осіб, причетних до протиправної діяльності, встановлюються канали постачання «товару» та місця його реалізації.

Слідство за даним фактом триває.

В Україну намагалися ввезти «брендові» годинники

04.07.2016 — Головне управління ДФС у Харківській області

Валізу із «скарбом» харківські митники спільно із співробітниками УВБ ГУ ДФС у Харківській області виявили у 27-річного громадянина України, який намагався перетнути кордон у пункті пропуску «Плетенівка».

Під час проведення митного огляду у одного з пасажирів мікроавтобусу у сумці з особистими речами було виявлено 164 наручних годинника – копії відомих брендів з попередньо встановленою вартістю близько 20 тисяч гривень. Таким чином, громадянин переміщував  через смугу руху «зелений коридор» товари, що перевищують неоподатковувану норму при переміщені через митний кордон України.

За даним фактом був складений протокол про порушення митних правил за статтею 471 Митного кодексу України.

Застосування РРО платниками єдиного податку

04.07.2016 — Головне управління ДФС у Харківській області

ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що правовідносини у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій регулюються Податковим кодексом України та  Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон № 265).Закон № 265 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія цього Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Відповідно до пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1,0 млн. гривень.

У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1,0 млн. гривень застосування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (п. 292.6 ст. 296 ПКУ).

Якщо помилково виписали дві податкові накладні

05.07.2016

Нагадуємо платникам ПДВ порядок виправлення помилки у випадку складання двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів чи послуг та реєстрації їх в ЄРПН. Отож, з метою виправлення допущеної помилки, платник має право скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної. При цьому у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку щодо зайвої податкової накладної, а у графі 2 такого розрахунку зазначається: «Виправлення помилки».

Звертаємо увагу на те, що відповідно до п. 22 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015р. №1307, такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику.

Податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, подається нотаріусом до контролюючого органу за основним місцем обліку

05.07.2016

Податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) подається нотаріусом до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Інформація про посвідчені нотаріусом договори щодо проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами та продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) цього договору, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого податку, а також інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування подається ним до контролюючого органу за неосновним місцем обліку (за місцем розташування робочого місця).

Відповідно до п. 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173, п. 174.4 ст. 174 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі — ПКУ) приватний нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування свого робочого місця інформацію про посвідчені ним договори щодо проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами та продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) цього договору, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого податку, а також інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування в порядку, встановленому вказаним розділом ПКУ для податкового розрахунку.

Крім того, відповідно до пп. «б» пп. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1242 «Про затвердження зразка повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості» встановлено, що приватні нотаріуси надсилають до контролюючих органів за податковою адресою платників податків (орендодавців) повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості у день посвідчення таких договорів.

Згідно з пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 розділу I, п. 51.1 ст. 51 розділу II, пп. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 розділу IV ПКУ стосовно помічників (консультантів) приватного нотаріуса або інших працівників, які перебувають у трудових відносинах з приватним нотаріусом, такий нотаріус є податковим агентом та зобов’язаний подавати до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації (обліку) податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (ф. № 1ДФ).

Відповідно до п. 49.1 ст. 49, п. 65.1 ст. 65 розділу II та п. 178.1, 178.4 ст. 178 розділу IV ПКУ приватний нотаріус як самозайнята особа зобов’язаний стати на облік (зареєструватись) у контролюючому органі за місцем свого постійного проживання та подавати до 1 травня року, що настає за звітним до такого органу річну податкову декларацію за результатами звітного року.

Із урахуванням положень ст. 63 та ст. 65 розділу II ПКУ приватний нотаріус підлягає взяттю на облік в контролюючих органах:

— за місцем проживання (податкової адреси), якщо місце проживання (реєстрації відповідно до паспорта) та місце розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса (відповідно до реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності) відповідають одному контролюючому органу. При цьому такий орган є основним і єдиним місцем обліку приватного нотаріуса як самозайнятої особи;

— за місцем проживання (основне місце обліку) та місцем розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса (неосновне місце обліку), якщо місце проживання приватного нотаріуса та місце розташування його контори відповідають різним контролюючим органам.

Приватний нотаріус зобов’язаний стати на облік у контролюючому органі за основним місцем обліку та неосновним місцем обліку.

При цьому до контролюючого органу за неосновним місцем обліку приватний нотаріус подає інформацію, перелік якої визначений п. 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173 та п. 174.4 ст. 174 розділу IV ПКУ. Інші обов’язки податкового агента та платника податку на доходи фізичних осіб приватний нотаріус виконує за основним місцем обліку.

Таким чином, інформація про посвідчені нотаріусом договори щодо проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами та продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) цього договору, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого податку, а також інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування подається ним до контролюючого органу за неосновним місцем обліку (за місцем розташування робочого місця).

Довідково: Загальнодоступний  інформаційно – довідковий  ресурс (категорія 105.10).

 

Фізична особа несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання

04.07.2016

Фізична особа несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому Податковим кодексом України  (п. 54.5 ст. 54 ПКУ).

Проте, якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми.

Відповідно до п.п. 266.7.1. п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями  обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової та/або нежитлової нерухомості виходячи з бази оподаткування та відповідної ставки податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Довідково: Загальнодоступний  інформаційно – довідковий  ресурс (категорія 106).

 

Якщо у день звільнення не виплатили зарплату: що мають знати працівник та роботодавець

04.07.2016

Відповідно до норм Кодексу законів про працю роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і виплатити всі суми, що належать йому від підприємства, установи чи організації.  Якщо працівник в день звільнення не працював, то виплату має бути проведено не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (статті 47 та 116 Кодексу законів про працю).

Статтею 117 Кодексу законів про працю передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, а саме: у разі невиплати з вини працедавця належних звільненому працівникові сум, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа чи організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отож, якщо звільнений працівник оскаржив у суді затримку розрахунку при звільненні, дохід у вигляді суми середньої заробітної плати  на підставі рішення суду нараховується за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Такий дохід оподатковується податковим агентом податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором — 1,5 відсотка у місяці його фактичного нарахування з відображенням у формі № 1-ДФ за ознакою «127».

Згідно Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170, відшкодування, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні, не є базою нарахування єдиного  внеску.

Про нарахування та сплату земельного податку юридичними особами

30.06.2016

Платниками земельного податку є  власники земельних ділянок, земельних паїв та землекористувачі.

Порядок обчислення плати за землю встановлено статтею 286 Податкового кодексу України, -повідомляють у Харківській ОДПІ Головного управління ДФС у Харківській області.

Юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до органів фіскальної служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Платники плати за землю мають право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платники плати за землю подають податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Нагадуємо, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення у 2016 році становить 1,433, сільськогосподарських угідь – 1,2.

Нагадаємо, що сплачується земельний податок юридичними особами щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Змінено порядок повідомлення банком фіскальних органів про відкриття чи закриття рахунків

05.07.2016

01.07.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.05.2016 №488 «Про затвердження Змін до Порядку подання пові- домлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.06.2016 за №820/28950 (далі – Наказ №488).

Зазначеним Наказом внесені зміни до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 №721 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04.09.2015 за №1058/27503). Порядок приведено у відповідність до Закону від 26.11.2015 №835-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

Змінами встановлено, що у разі відкриття/закриття одного спільного рахунку у цінних паперах для декількох осіб, у спільній власності яких перебувають цінні папери, депозитарні установи направляють повідомлення про відкриття або закриття рахунків (далі – Повідомлення) щодо кожного платника окремо із зазначенням у Повідомленнях спільного рахунку.

Крім того, у разі невідповідності інформації щодо податкового номера або серії та номера паспорта, податкової адреси платника, поданої у Повідомленні, даним в Держреєстрі фізосіб – платників податків, Єдиному державному реєстрі і Єдиному банку даних про платників – юридичних осіб, контролюючий орган не може відмовити в постановці рахунка на облік.

Підставою для відмови є наявність у Єдиному банку даних про платників податків – юридичних осіб інформації про направлення до Єдиного державного реєстру відомостей про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів або про узгодження плану реорганізації юридичної особи (у разі наявності податкового боргу), які формуються для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

Наказ №488 опубліковано в «Офіційному віснику України» від 01.07.2016 №49.

Про проведення зустрічних перевірок органами ДФС

05.07.2016

Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) надана податкова консультація стосовно проведення зустрічних звірок, підстав для висновків органів ДФС за результатами перевірок та порядку їх оскарження.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, права та обов’язки платників податків, повноваження і обов’язки посадових осіб контролюючих органів під час проведення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

Відповідно до статті 83 Кодексу для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

З метою отримання податкової інформації контролюючі органи також мають право проводити зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків (пункт 73.5 статті 73 Кодексу).

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться згідно з затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232 Порядком проведення контролюючими органами зустрічних звірок  (далі – Порядок №1232).

Згідно з п.1 Порядку №1232 зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу та якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб’єкта господарювання у зв’язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб’єкта господарювання та/або його посадових (уповноважених) осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), ненаданням інформації та документів для проведення зустрічної звірки, контролюючий орган (виконавець) складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання, який підписується посадовими особами контролюючого органу (виконавця) (абзац другий п.7 Порядку № 1232).

Разом з тим згідно з приписами підпунктів 72.1.1.1, 72.1.1.2 та 72.1.1.3 пункту 72.1 статті 72 Кодексу для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Пунктом 74.2 статті 74 Кодексу визначено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Що стосується можливості платника податків оскаржити висновки акта перевірки щодо порушень вимог законодавства, то відповідно до пункту 86.7 статті 86 Кодексу у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п’яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Крім того, статтею 56 Кодексу передбачено оскарження рішень контролюючих органів в адміністративному або судовому порядку.

(Лист ДФС від 24.06.2016 №13885/6/99-99-14-03-03-15 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:

http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68819.html).

 

Як нараховується єдиний внесок на суми виплаченої винагороди за цивільно-правовими договорами?

05.07.2016

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загально- обов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати, повнова- ження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону №2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частиною другою статті 7 Закону №2464 передбачено, що для осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону №2464 нараховується єдиний внесок (частина друга статті 9 Закону №2464).

Згідно з частиною п’ятою статті 8 Закону №2464 єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22% до визначеної статтею 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску.

Отже, сума винагороди, яка нараховується роботодавцем за цивільно-правовим договором є базою нарахування єдиного внеску.

Внесені зміни до форми податкової декларації з ПДВ та порядку заповнення податкових накладних

04.07.2016

01.07.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 25.05.2016 №503 «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі – Наказ №503).

Зазначеним Наказом внесено зміни до:

— до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267 (далі – Порядок №1307);

— до форми податкової декларації з податку на додану вартість(далі – декларація з ПДВ), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289;

— до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233 (із змінами).

Зокрема, Порядок №1307 доповнено нормами, якими передбачено, що у разі якщо операції, визначені пунктом. 44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – Кодекс), мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку:

— покупцям – платникам податку – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця;

— покупцям – особам, не зареєстрованим платниками податку, – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведену податкову накладну з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця.

Стосовно змін, внесених Наказом №503 до форми декларації з ПДВ:

— у новій редакції викладено додатки 2 та 3 до декларації з ПДВ.

Так, у додатку 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» не потрібно вказувати ІПН покупця, а у додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)» з’явилася таблиця 2 «Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України».

— виключено рядки «300000000000» і «500000000000» таблиці 1 та рядок «усього за основною ставкою та ставкою 7%» таблиці 2 додатка 5 «Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)»до податкової декларації з ПДВ;

— примітку «*» додатка 9 «Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг (ДС9)» до податкової декларації з ПДВ виклали у такій редакції:

«* Дванадцять попередніх послідовних звітних (податкових) періодів сукупно. Для новоствореного платника – звітний податковий період»;

— у додатку 10 «Розрахунок суми податку на додану вартість за операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами, що підлягають сплаті до державного бюджету та нарахуванню на спеціальний рахунок (ДС10)» до податкової декларації з ПДВ виправлено описки в рядках 11.1 таблиць 2 та 3.

Наказ №503, опубліковано у газеті «Офіційний вісник України» від 01.07.2016 №49.

Щодо проведення перевірки у разі вилучення документів правоохоронними органами

04.07.2016

Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) надана податкова консультація щодо проведення перевірки у разі вилучення документів правоохоронними органами.

Відповідно до пункту 85.9 статті 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI з внесеними змінами та доповненнями (далі – Кодекс) у разі, коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов’язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому пункту 85.9 статті 85 Кодексу, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

(Лист ДФС від 29.06.2016 №14128/6/99-99-14-03-03-15 розміщено на веб-порталі ДФС за посиланням:

http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68817.html).

 

За несвоєчасну сплату грошових зобов’язань з ПДФО передбачені штрафні санкції

05.07.2016

Платники податку на доходи фізичних осіб, які згідно з нормами Податкового кодексу України (далі — ПКУ) подали декларації про майновий стан і доходи, суму податкового зобов’язання, зазначену у такій декларації, повинні самостійно сплатити до 1 серпня 2015 року.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

— при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

— при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ передбачено, що після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

При нарахуванні суми грошового зобов’язання контролюючими органами нарахування пені розпочинається: від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із ПКУ.

При надходженні декларації з податку на прибуток за невірним ідентифікатором форми не з вини платника штрафні санкції не застосовуються

04.07.2016

Відповідно до ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація з податку на прибуток повинна бути подана платником податку:

— протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного податкового кварталу, якщо базовим звітним (податковим) періодом для платника податку є календарний квартал (п.п. 49.18.2 п. 49.18, п. 49.19 ст. 49 ПКУ);

— протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, якщо базовим звітним (податковим) періодом є календарний рік (п.п. 49.18.3 п. 49.18, п. 49.19 ст. 49 ПКУ).

Податкова звітність з податку на прибуток підприємств за 2015 рік подається за новою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860.

Платники податку на прибуток, для яких базовим звітним (податковим) періодом є квартал (півріччя, 9 місяців, рік), подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств з ідентифiкатором форми за реєстром ДФС — J0100114.

Платники податку на прибуток, для яких базовим звітним (податковим) періодом є календарний рік, подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств з ідентифiкатором форми за реєстром ДФС — J0108102.

У разі, якщо не з вини платника до контролюючого органу податкова декларація з податку на прибуток замість ідентифікатора форми J0108102 (базовий звітний період рік) надходить за формою J0100114 (базовий звітний період квартал), штрафні санкції за несвоєчасне подання податкової звітності не застосовуються.

При цьому, для підтвердження вірного значення ідентифікатора форми за реєстром ДФС при відправленні податкової декларації з податку на прибуток, платник податку має право подати копію відповідної декларації на паперових носіях особисто або уповноваженою на це особою.

Яким чином фізичні особи обчислюють та сплачують транспортний податок?

05.07.2016

Згідно з п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 – VI із змінами та доповненнями обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (роком).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Важливо про порядок оподаткування успадкованої земельної ділянки

05.07.2016

Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, успадковані платнику податку, оподатковуються згідно з встановленими правилами. Зокрема, вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, не оподатковується.

Фізична особа – резидент, яка отримує спадщину від фізичної особи – резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого ступеня споріднення, сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% від вартості будь-якого об’єкта спадщини.

Відповідно до ст. 5 Закону «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об’єкта оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених Законом № 1378, а також іншими законами.

Таким чином, фізична особа – резидент, яка отримує спадщину від фізичної особи – резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого ступеня споріднення, сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% від вартості будь-якого об’єкта спадщини. З урахуванням норм ст. 5 та ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» з метою оподаткування вартості земельної ділянки як об’єкта спадщини застосовується оціночна вартість, яка визначається за допомогою експертної грошової оцінки земельної ділянки.

Документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів зберігаються 3 роки

05.07.2016

Документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, повинні зберігатися 3 роки.

Після закінчення строків зберігання документів суб’єкт господарювання, в установленому законодавством порядку, передає їх до архіву.

Разом з тим, якщо зазначені вище документи, пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, то такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності.

Платник податків може отримати довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів протягом 5-ти робочих днів

05.07.2016

Довідка про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються фіскальними органами видається за основним місцем обліку платника податків, який звертається за наданням послуги, безоплатно на підставі заяви про видачу довідки.

У заяві на отримання довідки платник податків зазначає нормативно-правовий акт, положеннями якого визначено необхідність підтвердження відсутності у платника податків податкового боргу, що оформлюється довідкою, яка надається фіскальним органом.

Строк розгляду заяви платника податків та видачі довідки або направлення відмови в її наданні становить п’ять робочих днів з дня отримання такої заяви.

Строк, протягом якого довідка може бути видана, має відповідати визначеному у ній строку дії. Якщо платник податків не звернувся до органу доходів і зборів за отриманням довідки протягом строку її дії, вона підшивається до справи платника податків.

Згідно з формою довідки у ній зазначається строк її дії, який становить 10 календарних днів від дня реєстрації такої довідки в контролюючому органі.

За наявності у платника податків податкового боргу фіскальним органом готується лист платнику податків (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо видачі довідки, який надсилається на адресу платника податків.

Зазначена норма визначена «Порядком видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів», затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.13 №567.

Податковий календар на липень 2016 року

05.07.2016

 

8 липня, п’ятниця,

останній день подання:

— попередньої заявки-розрахунку про потребу в марках акцизного податку (на вересень 2016 року);

— декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію на липень 2016 року.

11 липня, понеділок,

останній день подання:

— звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту (форма №1-РС) за червень 2016 року;

— звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма №2-РС) за червень 2016 року;

— звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів (форма №3-РС) за червень 2016 року;

— звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв в оптовій мережі (форма №1-ОА) за червень 2016 року;

— звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів в оптовій мережі (форма №1-ОТ) за червень 2016 року;

— звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі (форма №1-РА) за червень 2016 року;

— звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі (форма №1-РТ) за червень 2016 року.

15 липня, п’ятниця,

останній день подання:

— звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за червень 2016 року (форма №ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку;

— довідки про використані розрахункові книжки за червень 2016 року.

 

Подання електронного Звіту з ЄСВ за новими формами

04.07.2016

Починаючи з 01 липня 2016 року Звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за звітний період (червень 2016 року) та за наступні звітні періоди 2016 року подаються платниками єдиного внеску до контролюючих органів за новою формою, затвердженою наказом Мінфіну від 11.04.2016 №441, відповідно до Порядку формування та подання звіту та відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Нові електронні формати Звіту розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС України у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.

Звертаємо увагу, що для подання Звіту в електронному вигляді за новими формами та згідно із затвердженим форматом (стандартом) платникам єдиного внеску у разі відсутності діючого Договору про визнання електронних документів (J/F1391004) з відповідним територіальним органом ДФС необхідно укласти такий Договір.

Також наголошуємо, що підготувати, заповнити та надіслати Звіт в електронному вигляді за новими формами можна буде скориставшись електронним сервісом «Електронний кабінет платника» (cabinet.sfs.gov.ua).

Разом з тим, Звіт за попередній звітний період (періоди) до 2016 року, який не подавався, подається до контролюючого органу за формою, що діяла з 01 травня 2015 року та відповідно у форматах, визначених для таких форм (http://sfs.gov.ua). Такий Звіт подається лише один раз за один звітний період.

Коли платник податку на прибуток не звітує

05.07.2016

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання.

Згідно з п. 49.2 ст. 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або при наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Порядок визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток та його обчислення, вимоги щодо подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств, а також особливості подання податкової звітності неприбутковою організацією встановлено у розділі ІІІ ПКУ.

Зокрема, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №996).

Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (частина перша ст. 2 Закону №996).

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації (частина перша ст. 8 Закону №996).

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів (частина друга ст. 11 Закону №996).

Отже, платники податку на прибуток та неприбуткові установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, мають право не подавати до контролюючих органів податкову декларацію з податку на прибуток підприємств та/або звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за умови відсутності об’єктів оподаткування, показників, які підлягають декларуванню відповідно до вимог розділу ІІІ ПКУ.

З заробітної плати студентів під час практики утримується ПДФО

05.07.2016

Відповідно до частини четвертої ст. 53 Закону України від 23 травня 1991 року № 1060 «Про освіту» на час виробничого навчання, практики учням і студентам забезпечуються робочі місця, безпечні та нешкідливі умови праці.

Під час проходження виробничої практики студенти та учні учбових закладів не включаються до складу (списку) робітників підприємства, однак на них повною мірою розповсюджуються правила внутрішнього трудового розпорядку і положення інших внутрішніх актів і розпоряджень підприємства.

У разі коли в період стажування зазначена вище особа виконує професійні роботи, підприємство, організація, установа за всі роботи, виконані відповідно до наданих завдань, здійснює виплату їй заробітної плати згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахування коефіцієнтів, доплат і надбавок.

Відповідно до пп. 14.1.180 ст.180 ПКУ податковий агент щодо ПДФО – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента — юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розд. IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст.18 та розд. IV ПКУ.

Таким чином, при нарахуванні заробітної плати учням, які проходять виробниче навчання і виробничу практику на підприємстві згідно з договором, підприємство, як податковий агент, зобов’язане утримати із суми такого доходу податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та перерахувати його до бюджету під час такої виплати.

Нагадуємо, що згідно з вимогами ПКУ оподаткуванню ПДФО підлягає будь-який дохід, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Граничний термін сплати авансового внеску по транспортному податку юридичними особами за другий квартал – 29 липня

05.07.2016

Юридичні особи — платники транспортного податку  самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником транспортного податку подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

Юридичні особи сплачують транспортний податок авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року транспортний податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досягне п’яти років.

ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ СУМ БЮДЖЕТНОГО ВІДШКОДУВАННЯ ПДВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ТОВАРОВИРОБНИКАМ У РАЗІ ВИВЕЗЕННЯ ТОВАРІВ ЗА МЕЖІ МИТНОЇ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

05.07.2016

Державною фіскальною службою України листом від 13.06.2016 р. N 13065/6/99-99-12-02-01-15 надано роз’яснення щодо особливостей визначення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість сільськогосподарським товаровиробникам у разі вивезення товарів за межі митної території України власновиробленої сільськогосподарської продукції.

Відповідно до пункту 209.6 статті 209 розділу V Податкового кодексу України (далі — Кодекс) сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Пунктом 209.14 статті 209 розділу V Кодексу передбачено, зокрема, що у разі експорту сільськогосподарської продукції застосовується ставка податку, визначена підпунктом «б» пункту 193.1 статті 193 розділу V Кодексу, а саме нульова ставка.

При вивезенні сільськогосподарських товарів за межі митної території України сільськогосподарське підприємство — виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне відшкодування ПДВ, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку (пункт 209.4 статті 209 розділу V Кодексу).

У пункті 5 розділу I Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21 (далі — Порядок), зазначено, що платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V ПКУ застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації 0110, подають податкову декларацію з позначкою «0121»/»0122″/»0123″ (далі — декларація 0121 — 0123), яка є невід’ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До податкової декларації 0121 — 0123 включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого вказаною статтею.

Відповідно до пункту 5 розділу V Порядку рядок 14 призначений для перенесення з декларацій 0121 — 0123 до декларації 0110 сум податкового кредиту, сформованого в попередніх звітних періодах у зв’язку з придбанням товарів/послуг, у випадках, коли такі товари/послуги використані в поточному звітному періоді в операціях з вивезення товарів за межі митної території України сільськогосподарської продукції.

Сума ПДВ у рядку 14 декларацій 0121 — 0123 відображається згідно з бухгалтерською довідкою, в якій така сума розраховується, виходячи із фактично сплаченої (нарахованої) суми ПДВ постачальникам товарів/послуг, вартість яких була включена до складу виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит за сільськогосподарськими товарами (супутніми послугами), вивезеними за межі митної території України у митному режимі.

Бухгалтерська довідка має бути складена згідно з податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V Кодексу, які є підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту, та містити вичерпний їх перелік.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 розділу V Кодексу при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу — або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, операції з вивезення товарів за межі митної території України сільськогосподарським підприємством — суб’єктом спеціального режиму оподаткування власновироблених сільськогосподарських товарів оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою та відображаються у декларації 0121 — 0123 за умови підтвердження такого вивезення товарів за межі митної території України належним чином оформленою митною декларацією.

При цьому суми ПДВ, що були сплачені суб’єктом спеціального режиму оподаткування постачальникам під час придбання товарів/послуг, які брали участь у виробництві вивезеної за межі митної території України сільськогосподарської продукції та включені до складу податкового кредиту, за рішенням платника можуть бути перенесені із декларації 0121 до декларації 0110 шляхом відображення у рядку 14 декларації 0121 зі знаком «-» та в рядку 14 декларації 0110 зі знаком «+».

Суми податку, перенесені до рядка 14 декларації 0110, можуть брати участь в обрахунку суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у загальновстановленому порядку, визначеному статтею 200 розділу V Кодексу.

Модернізовано електронний кабінет платника

05.07.2016

Електронний кабінет платника податків — це персональне автоматизоване робоче місце платника, працювати в якому він може без використання спеціально встановленого клієнтського застосування.

Електронний кабінет є захищеним, персоналізованим та безпечним електронним сервісом, який надає безконтактні способи взаємодії платників податків та Державної фіскальної служби України з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

За допомогою даного сервісу платник податків має змогу:

  • підготувати, заповнити та надіслати податкову звітність в електронному вигляді;
  • переглядати дані про стан розрахунків з бюджетом (картки особових рахунків).

Відтепер модернізований сервіс включає дві функціональні частини:

— відкрита (загальнодоступна);

— приватна (особистий кабінет).

Через відкриту частину платник має можливість:

— скористатися інформацією з реєстрів, що є загальнодоступними (дані про взяття на облік платників; дані реєстру платників ПДВ; дані реєстру страхувальників; дані реєстру платників єдиного податку; інформація про РРО; інформація про книги РРО);

— отримати інформацію про граничні терміни сплати податків, зборів, обов’язкових платежів та подання звітності (податковий календар);

— отримати контакти та адреси діючих центрів обслуговування платників (ЦОП);

— ознайомитись з новинами Державної фіскальної служби України;

— скористатися іншою корисною інформацією.

Робота з електронним сервісом у приватній частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП).

У приватній частині після ідентифікації особи надається можливість:

— скористатися індивідуальним податковим календарем;

— переглянути та перевірити свої облікові дані;

— створити запит для отримання інформації;

— подати реєстраційну заяву платника податку на додану вартість,  заяву про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість,  заяву про видачу довідки про відсутність заборгованості з податків і зборів;

— направити листа до органу ДФС;

— переглянути стан розрахунків з бюджетом;

— зареєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних;

— скористатися сервісами системи «Електронного адміністрування ПДВ» (для платників ПДВ).

Фізичним особам після ідентифікації також надано можливість за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі (особистий кабінет – «Стан розрахунків з бюджетом»).

Таким чином, за допомогою електронного кабінету для платників спрощується отримання від органів ДФС певного виду інформацій без відвідування державних податкових інспекцій, зокрема, про суми податкового боргу, стан розрахунку з бюджетом тощо.

За одне податкове правопорушення може бути застосовано тільки один вид штрафу

05.07.2016

Вказане положення закріплено п.116.2 ст.116 Податкового кодексу України.

Отже, у разі притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу за певною статтею Податкового кодексу, виключається можливість притягнення останнього до відповідальності, передбаченої іншими статтями, за одне і те ж правопорушення (одне податкове правопорушення не може тягнути відповідальність за різними статтями Кодексу).

Водночас вказане правило не поширюється на випадки скасування рішення контролюючого органу, оскільки у такому випадку відсутня повторність.

Перейти на „спрощенку” можна один раз протягом року

05.07.2016

Відповідно до пп.298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому пп.298.1.4 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст.291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ.

До 15 липня 2016року — органи місцевого самоврядування визначають ставки земельного податку

05.07.2016

Відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Згідно з п. 12.3 ст. 12 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Якщо сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов’язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (п.п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Статтею 274 ПКУ встановлені ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження).

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування — не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (п. 274.1 ст. 274 ПКУ).

Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) (п. 274.2 ст. 274 ПКУ).

Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області (п. 277.1 ст. 277 ПКУ).

Чи звітувати з єдиного внеску за відсутності найманих працівників?

05.07.2016

Якщо юридичні особи та підприємці не використовують працю громадян на умовах трудового договору (контракту), звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт) до органів ДФС за найманих працівників ними не подається.

При цьому, підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані подавати Звіт за себе незалежно від того, чи ведуть вони підприємницьку діяльність, крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичні особи — підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію за віком або соціальну допомогу, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.

 

 

 

 

Добавить комментарий