пгт. Комсомольский — Официальный сайт

Новини Харківської ОДПІ 11-08-2016

Харківська ОДП: Місцеві бюджети отримали з початку року понад 60 млн. грн. земельного податку

09.08.2016

Такі цифри озвучив начальник Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області Артур Праскурін.

За словами посадовця, за січень-липень 2016 року до місцевих бюджетів надійшло 60,3 млн. гривень плати за землю та орендної плати. Це на 13,1 млн. гривень більше встановленого завдання. Темпи приросту склали 127,7%.

Юридичні особи спрямували до місцевого бюджету 50,1 млн. гривень плати за землю та орендної плати за землю, фізичні особи – підприємці та громадяни – 10,2 млн. гривень. У липні поточного року платниками сплачено 10,5 млн. гривень земельного податку.

Нагадаємо, що згідно з п. 286.5 статті 286 Податкового кодексу нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться податковими органами, які видають платникові до 1 липня 2016 року податкове повідомлення-рішення про сплату податку, який слід сплатити протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.287.5 ст.287 ПКУ).

За результатами роботи слідчих підрозділів ДФС бюджету відшкодовано 421,2 млн. грн. завданих збитків

10.08.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

За перше півріччя поточного року за направленими слідчими податкової міліції ДФС до суду кримінальними провадженнями державі відшкодовано 421,2 млн. грн. завданих збитків. Про це розповів заступник начальника головного управління – начальник управління організації досудового розслідування Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС Роман Татарінов.

«Цього року за результатами роботи слідчих підрозділів до бюджетів всіх рівнів надійшло майже в 9 разів більше коштів, ніж у кримінальних провадженнях направлених до суду всіма іншими правоохоронними органами держави (46,9 млн. грн.)», – зазначив Роман Татарінов.

За словами посадовця, незважаючи на 30 відсоткове скорочення особового складу слідчих підрозділів, результативність їх роботи є досить високою.

Так, у першому півріччі поточного року до суду спрямовано 655 проваджень, що на 46 більше, ніж минулого року. З них з обвинувальним актом направлено на 45 більше, ніж за відповідний період минулого року.

На 235 проваджень менше, ніж торік закрито кримінальних проваджень. У направлених до суду провадженнях забезпечено відшкодування збитків на загальну суму 424 млн. грн. Це на 14 млн. грн. перевищує показник січня-червня минулого року.

За вказаний період арештовано майна на 228 млн. грн. більше, ніж у 2015 році (428,5млн.грн. проти 200,5млн.грн.).

Зросла кількість і направлених до суду кримінальних проваджень про злочини, вчинені у складі організованих груп. У поточному році цей показник склав 12 проти 5 у минулому.

У ДФС обговорили актуальні питання комунікацій з громадськістю та ЗМІ

09.08.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

Підсумки роботи за напрямом комунікацій з громадськістю та взаємодії зі ЗМІ за січень-липень 2016 року обговорювалися під час відео-селекторної наради управління інформаційної політики ДФС з регіональними підрозділами.

Так, з початку 2016 року підрозділами комунікацій ДФС було проведено понад 1,7 тис. прес-конференцій та брифінгів, а також 5,3 тис. інших заходів за участі представників ЗМІ. За матеріалами, підготовленими фахівцями ДФС, у ЗМІ вийшло понад 338 тис. повідомлень. Зокрема, у друкованих ЗМІ ­– понад 23,4 тис. публікацій, у радіомережі – майже 91 тис. сюжетів, на телебаченні – понад 64 тис. відеосюжетів, у мережі Інтернет – майже 104 тис. повідомлень.

Крім того, у ЗМІ було розміщено 70,5 тис. матеріалів з питань податкового, митного законодавства та єдиного внеску.

Також з початку року ДФС та її територіальними органами було проведено 9,1 тис. заходів з громадськістю, серед яких ­– 3,2 тис. засідань “круглого столу”, 5,6 тис. зборів та зустрічей з громадськістю, 81 конференція, 16 форумів, 110 громадських слухань.

Учасники наради також обговорили нові формати співпраці з громадськістю та засобами масової інформації, удосконалення методів проведення роз’яснювальної роботи та окреслили основні завдання підрозділів комунікацій на найближчий час.

Роман Насіров: На пунктах митного контролю запрацювало «єдине вікно»

09.08.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

«У процесі реформування митниці ми активно впроваджуємо кращі світові практики, які вже довели свою ефективність»,  — так прокоментував Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров початок роботи «єдиного вікна» на пунктах митного контролю ДФС.

На сьогодні «єдине вікно» є однією з найефективніших у світі електронних систем обміну даними на митниці під час імпортно-експортних операцій чи транзиту (митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів контролю).

Підприємці вже працюють з митниками, використовуючи «єдине вікно», в місті Дніпро були оформлені перші митні документи. «Це тільки початок. Поки що система працює в тестовому режимі, але найближчим часом кількість оформлень вантажів через «єдине вікно» суттєво збільшиться», — зазначив Голова ДФС.

На думку Романа Насірова, впровадження «єдиного вікна» важливе для України. Адже допоможе зменшити кількість процесів, спростити різного роду процедури та мінімізувати людський фактор під час проходження товару через митницю. Відповідно «єдине вікно» для України – це, перш за все, створення умов для прозорої роботи і знищення корупції на митниці.

Роман Насіров: Створення міжрегіональної митниці ДФС – черговий крок до подолання корупції на місцях

08.08.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

Кабінет Міністрів України підтримав ініціативу Державної фіскальної служби та затвердив рішення про створення міжрегіональної митниці ДФС. Відповідне рішення було прийняте на засіданні Уряду.

Як повідомив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров, створення окремого територіального підрозділу має на меті посилення боротьби з контрабандою та корупцією на митниці, підвищення ефективності митного контролю товарів та боротьби з митними правопорушеннями.

«Співробітники міжрегіональної митниці займатимуться аналізом ризиків і в разі необхідності виїжджатимуть без попередження на будь-яку митницю для оперативного втручання. На період їхнього перебування працівники відповідної митниці відсторонюються від виконання своїх обов’язків, а працівники міжрегіональної митниці починають діяти згідно з наданими їм повноваженнями», – зазначив Голова ДФС.

Зокрема, міжрегіональна митниця ДФС матиме право здійснювати повний митний контроль, перевіряти відомості у митних деклараціях та правильність нарахування митних платежів, виявляти та припиняти порушення законодавства як з боку суб’єктів ЗЕД, так і з боку працівників ДФС при здійсненні ними митних формальностей.

Роман Насіров також зауважив, що це забезпечить ефективну роботу по боротьбі з митними правопорушеннями, підвищить ефективність митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України, та поліпшить результативність виконання завдань та функцій ДФС.

«Створення міжрегіональної митниці ДФС – черговий крок  до подолання корупції на місцях та одна з  реалізованих ініціатив у рамках реформування ДФС», – наголосив Роман Насіров.

«Ми проводимо системну роботу по реформуванню Служби, впроваджуються системи відеофіксації на митницях, в тестовому режимі проект вже працює, з 1 серпня розпочато роботу «єдиного вікна», сформовані міжвідомчі мобільні групи, які незабаром розпочнуть роботу. Все це дієві кроки для подолання корупції та полегшення умов ведення бізнесу», — додав Голова ДФС.

На Львівщині припинено підпільне виробництво пива та квасу

08.08.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

Співробітниками податкової міліції Львівської області в рамках проведення операції „Акциз-2016” та розслідування кримінального провадження, зареєстрованого за ст.204 КК України, у м. Буську Львівської області  під час огляду господарських споруд виявлено підпільний цех з виробництва пива та квасу.

Продукцію фігуранти провадження реалізовували через мережу магазинів Буського району.

За результатами проведених заходів виявлено та вилучено обладнання    (1 млн. грн.), понад 25 тонн готової продукції – кеглі ємністю 50 л (1 млн. грн.) та сировину для виробництва.

Тривають слідчі дії.

У ЗІР запроваджено новий розділ про ставки податків

08.08.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

Для зручності платників податків в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР), який функціонує на веб-порталі ДФС, з липня поточного року запроваджено новий розділ «Ставки податків і зборів». Про це розповів в.о. директора Інформаційно-довідкового департаменту ДФС Андрій Кушнір.

«Новий розділ створено для зручного пошуку та аналізу інформації про ставки загальнодержавних та місцевих податків і зборів, єдиного внеску, оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму. Отримати необхідну інформацію суб’єкти господарювання можуть оперативно, у будь-який час», – підкреслив Андрій Кушнір.

Посадовець також відзначив, що тематичні розділи ЗІР користуються популярністю серед платників податків. Так, зокрема, за допомогою Бази знань відвідувачі порталу самостійно знаходять відповіді на запитання, які їх цікавлять. За 7 місяців поточного року цією послугою скористалися майже 2 млн. клієнтів. Порівняно з відповідним періодом минулого року їх кількість зросла на 33,9 відс.

Крім того, у ЗІР функціонують розділи: «Необхідно знати», «Актуальні запитання», «Останні зміни в законодавстві», «Інтерактивна мапа», які дозволяють оперативно та у зручній формі отримувати актуальну інформацію щодо змін у податковому, митному та іншому законодавстві, контроль за додержанням якого покладено на ДФС.

За допомогою цих сервісів користувачі також можуть дізнатися про терміни подання звітності та сплати податків (зборів), користуватися можливістю покрокового пошуку інформації, розміщеної в інтерактивних мапах за напрямами «Митна справа», «Єдиний соціальний внесок» та «ПДФО», здійснювати перегляд 10 найактуальніших запитань, з якими платники податків найчастіше звертались до Контакт-центру за попередній день, та відповідей на них.

«Якщо платник не отримав необхідної інформації або має додаткові запитання в ЗІР передбачена функція зв’язку з оператором кол-центру ДФС. У розділі «Контакт-центр ДФС» розташовано номер телефону «0-800-501-007», при натисканні на який в комунікаційних пристроях (телефон, планшет) або комп’ютерах відбувається з’єднання з IVR Контакт-центру ДФС», – сказав Андрій Кушнір.

Роман Насіров: Ми суттєво зменшили борг з відшкодування ПДВ

08.08.2016

ДФС постійно працює над вдосконаленням митного законодавства. Зміни, які пропонуються фіскальною службою, стосуються в першу чергу адміністрування податків та спрощення декларацій. «Ми намагаємося покращити умови як для бізнесу, так і для окремих платників податків», — зазначив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров в ефірі «5 каналу».

За його словами, наразі зберігається позитивна тенденція збільшення відшкодованих сум ПДВ. «Ми суттєво зменшили борг по відшкодуванню ПДВ, почали зменшувати борг по переплаті податку на прибуток. Станом на 1 серпня було відшкодовано 48,2 млрд грн. податку на додану вартість. Таким чином, залишки невідшкодованих сум ПДВ поступово скорочуються», — підкреслив Роман Насіров.

Також Роман Насіров наголосив на результативності проведених заходів по боротьбі з митними правопорушеннями.«Результатом проведених заходів та реформ є збільшення надходжень та збільшення митної вартості – те, з чим були проблеми в попередні роки. Крім того, є хороші результати по скороченню часу митного оформлення», — зазначив очільник відомства.

Він підкреслив, що за результатами 7 місяців надходження до загального фонду Держбюджету склали 274,5 млрд грн.: «Не зважаючи на економічну ситуацію та підвищення Мінфіном планових показників дохідної частини бюджету на 2016 рік на 25% у порівнянні з останнім корегованим планом на 2015 рік, ДФС забезпечує стабільні надходження коштів до  Держбюджету. Більше того, за результатами січня-липня ми перевиконали заплановані Мінфіном показники на 3%».

«Загалом за останній час фіскальною службою було проведено велику роботу. Тільки за останні місяці ми запустили «Єдине вікно» та систему відеофіксації на митниці, сформовані та незабаром вийдуть на чергування мобільні групи. У нас є покроковий стратегічний план і ми рухаємося по ньому», — додав Голова ДФС.

До зведеного бюджету з початку року надійшло 352,4 млрд. гривень

05.08.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

За оперативними даними у січні-липні 2016 року до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 352,4 млрд. грн., що на 73,3 млрд. грн., або на 26,3 відс., більше січня-липня 2015 року. До державного бюджету забезпечено 274,5 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 77,9 млрд. гривень.

За словами директора департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС Миколи Чмерука, надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету склали 274,5 млрд. грн. Індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 103,1 відс., додатково забезпечено 8,2 млрд. гривень.

«Перевиконано індикативні показники з акцизного податку з ввезених та вироблених товарів на 4,5 млрд. грн., податку на прибуток підприємств – 3,6 млрд. грн., податку та збору на доходи фізичних осіб – на  3,0 млрд. грн., ПДВ (з ввезених та вироблених товарів) – на  2,5 млрд. грн.», — зазначив Микола Чмерук.

Він також додав, що у повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – 102,1 відс. (+2,0 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – 110,3 відс. (+3,0 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (сальдо) – 101,8 відс. (+0,6 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – 105,7 відс. (+1,6 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств  – 116,1 відс. (+3,6 млрд. грн.), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів – 118,4 відс. (+2,9 млрд. грн.), ввізного мита – 100,6 відс. (+0,1 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – 162,8 відс. (+2,0 млрд. грн.) тощо.

У розрізі основних платежів у січні-липні 2016 року приріст до відповідного періоду 2015 року забезпечено з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – на 29,0 відс. (+21,4 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 31,8 відс. (+7,8 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування  (сальдо) – на 30,8 відс. (+7,6 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 42,9 відс. (+9,0 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств  – на 9,0 відс. (+2,1 млрд. грн.), рентної плати за користування надрами – на 43,5 відс. (+ 6,0 млрд. грн.), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів – на 44,3 відс. (+ 5,7 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – у 1,9 раза (+2,5 млрд. грн.), екологічного податку – на 24,8 відс. (+ 151,6 млн. грн.) тощо.

З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 48,2 млрд. грн. податку на додану вартість.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування склали 73,3 млрд. гривень.

Податковою міліцією вилучено чайної продукції вартістю 37,3 млн. гривень

05.08.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

Співробітниками податкової міліції Центрального офісу зареєстроване кримінальне провадження за ст.ст.205 і 212 КК України за фактом порушення податкового законодавства посадовими особами комерційного підприємства.

З’ясувалося, що посадовці проводили безтоварні операції з реалізації чайної продукції, з підприємствами з ознаками ризиковості. Внаслідок таких дій порушники безпідставно формували податковий кредит.

Відповідно до ухвали суду проведено огляд 2 складських приміщень, де виявлено та вилучено понад 4,9 тис. ящиків та 630 тис. коробок чайної продукції відомої торгівельної марки загальною орієнтовною вартістю 37,3 млн. гривень.

Слідчі дії тривають.

Податківці завадили торгівлі неліцензованим алкоголем в улюбленому місці відпочинку харків’ян

10.08.2016 — Головне управління ДФС у Харківській області

Щороку протягом літнього періоду у нашому місті збільшується кількість об’єктів громадського харчування, які пропонують населенню у спекотні дні різноманітні напої. На жаль, не завжди дільність таких закладів йде на користь державі та громадянам.

Відділом фактичних перевірок контролю за готівковими операціями Головного управління ДФС у Харківській області протягом липня п.р. організовано проведення перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у місцях масового відпочинку громадян, зокрема, у розташованих в центрі нашого міста парках, створених для організації відпочинку та дозвілля не тільки дорослих, але, насамперед, дітей та підлітків.

Перевірками двох кафе, розташованих на території парку, встановлені порушення вимог законодавства щодо обігу підакцизних товарів в частині ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Фізичні особи – підприємці, яким належать вказані заклади громадського харчування, здійснювали торгівлю алкогольними напоями без наявності відповідних ліцензій.

В результаті вжитих податківцями заходів з обігу вилучені спиртні напої, які реалізовувались з порушенням вимог законодавства, на загальну суму понад 10 тис. гривень, до підприємців – власників даних закладів застосовані штрафні санкції на суму понад 60 тис. гривень.

Такі перевірки в місцях масового відпочинку нашого міста та області планується проводити і надалі протягом всього літньо – осіннього періоду.

Якщо у 2016 році дохід перевищив 1 мільйон гривень – реєструйте касовий апарат

10.08.2016 — Головне управління ДФС у Харківській області

Головне управління ДФС у Харківській області нагадує фізичним особам – платникам єдиного податку другої і третьої груп про те, що у разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. гривень застосування реєстратора розрахункових операцій є обов’язковим.

Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням доходу понад 1 млн. гривень, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі встановлення протягом календарного року, в ході проведення перевірки, факту непроведення розрахункових операцій  через РРО з фіскальним режимом роботи, до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

– вчинене вперше – 1 гривня;

– за кожне наступне вчинене порушення – 100% вартості проданих товарів чи послуг.

Більше 4 мільярдів гривень ЄСВ надійшло на соціальні потреби від мешканців Харківщини

09.08.2016 — Головне управління ДФС у Харківській області

Впродовж семи місяців цього року  платники Харківської області сплатили   4 009,2 млн. гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування,  що на 217,1 млн. грн. більше за очікувані показники. Виконання бюджетного призначення за даний період становить 105,7 %. Про це повідомили в Головному управлінні фіскальної служби області.

При цьому, майже 31,7 % від загальних надходжень ЄСВ (близько 1 270,1 млн. гривень) забезпечили бюджетні організації регіону. Водночас, відрахування від підприємців – фізичних осіб склали близько 208,9 мільйонів гривень. Решта коштів надійшла від інших юридичних осіб.

Також у фіскальному відомстві повідомили, що за липень платники єдиного внеску Харківського регіону сплатили на рахунки Держказначейства 586,6 млн. грн. ЄСВ.

Варто нагадати, що з 2016 року роботодавці нараховують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суми нарахованої заробітної плати (доходу) найманим працівникам у розмірі 22 відсотки до визначеної бази нарахування єдиного внеску.

Також з початку року максимальну величину бази нарахування ЄСВ збільшено із 17 до 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З 1 травня 2016 року ця величина складає 36 тис. 250 грн. Крім того, відтепер ЄСВ із заробітної плати (доходу) працівників не утримується.

З 1 серпня в Україні тимчасово до 31 грудня 2018 року знижено акциз на імпорт вживаних автомобілів

09.08.2016 — Головне управління ДФС у Харківській області

Про це повідомили в Харківській митниці ДФС. Заступник начальника митного поста «Харків-автомобільний» Марина Медведкова розповіла журналістам Харківського обласного телебачення та новостійної програми «Харьковские известия» про законодавчі зміни.

Так, ставка акцизного збору на автомобілі з бензиновим двигуном до 1 тис. куб. см встановлена в розмірі 10 євроцентів, що в 11 разів менше ніж попередня ставка.

Найбільше зниження ставки акцизного збору передбачено на автомобілі з об’ємом двигуна від 1 до 1,5 літра, їх знизили майже в 22 рази — до 6 євроцентів за 1 куб. см об’єму двигуна.

Ставка акцизу для автомобілів з двигуном від 1,5 до 2,2 л знижується в 6 разів до 26 євроцентів.

Фахівець митниці навела журналістам приклад. Так, при ввезенні автомобіля 2013 року випуску, з об’ємом бензинового двигуна 1,6 л., вартість якого 10000 євро розмір податків, які необхідно було сплатити до держбюджету:

до 01.08.2016 року становив 176 тис. грн. (мито — 28 тис. грн .; акциз — 73 тис. грн .; ПДВ — 75 тис. грн.);

після 01.08.2016 сума податків складе 103 тис. грн. (мито — 28 тис. грн .; акциз — 12 тис. грн .; ПДВ — 63 тис. грн.).

Також Марина Медведкова звернула увагу представників ЗМІ, що знижені ставки акцизу застосовуються до легкових автомобілів якщо вони:

— вироблені після 1 січня 2010 року;

— ввозяться на територію України для власного використання або на користь інших осіб у кількості не більше 1 автомобіля в рік;

— не мають походження країни, яка визнана країною — окупантом чи країною агресором по відношенню до України відповідно до Закону і не ввозяться з її території, а також не ввозяться з окупованої території України, визначеної такий відповідно до Закону України.

У зв’язку з цим, країна походження автомобіля повинна бути підтверджена відповідним документом.

Під час оформлення документа для реєстрації транспортного засобу, інспектором буде зроблено відмітку про обмеження в продажу автомобіля.

У разі продажу протягом 365 днів з дня реєстрації транспортного засобу, при ввезенні якого були застосовані знижені ставки акцизного збору, платник податку повинен буде сплатити акцизний податок за такий транспортний засіб в повному розмірі.

Від Харківської митниці до Державного бюджету надійшло 5,6 мільярдів гривень

08.08.2016 — Головне управління ДФС у Харківській області

Як повідомили в Головному управлінні фіскальної служби області, зазначена сума надійшла з початку поточного року та відзначили, що це на 884 мільйони гривень більше від встановлених для митниці цільових показників. Лише у липні 2016 року митницею було забезпечено надходження митних платежів у сумі 865 мільйонів гривень, що майже на 29 мільйонів гривень більше від встановленого показника.

На сьогоднішній день в Харківській митниці ДФС для здійснення зовнішньоекономічної діяльності взято на облік 5,7 тисяч підприємств різних форм власності.

З метою створення комфортних умов для діяльності суб’єктів ЗЕД на митниці вживаються заходи для максимального прискорення та спрощення процесу митного оформлення.

Так, з початку року Харківською митницею ДФС було оформлено 52 702 митні декларації, з них 99,5% — електронні митні декларації. В липні 2016 року оформлено 8 063 митні декларації, з них 99,7% — електронні митні декларації.

Зберігається тенденція скорочення часу виконання митних формальностей при оформленні декларацій. Так, за 7 місяців поточного року середній загальний час оформлення митної декларації склав 2 години 33 хвилин.

В той же час не послабляється контроль за недобросовісними громадянами – порушниками митних правил. Кількість протоколів про порушення митних правил за 7 місяців поточного року складає 513, що на 68 протоколів більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Штрафів стягнуто з початку року на суму 1 мільйон 143 тисячі гривень, що на 879 тисяч гривень більше, ніж за 7 місяців 2015 року.

Від конфіскації судом майна та валюти до Держбюджету перераховано 1 мільйон 600 тисяч гривень.

Затримали авто з наркотиками

08.08.2016 — Головне управління ДФС у Харківській області

Напередодні в пункті пропуску «Гоптівка» харківськими митниками в ході відпрацювання інформації УСБУ в Харківській області було виявлено майже 4 кг речовини рослинного походження з ознаками наркотичної.

Під час усного декларування ані водій, ані пасажир авто, які рухалися в напрямку Росії, не заявили про наявність предметів, обмежених або заборонених до переміщення. Але, при здійсненні митного огляду автомобіля під заднім пасажирським сидінням були виявлені приховані від митного контролю три  пакунки із поліетилену з речовиною зеленого кольору рослинного походження. А після проведення більш детального огляду в багажному відділенні автомобіля в запасному колесі виявлено ще 15 пакунків.

Загальна вага виявленої речовини склала майже 4 кг. За даним фактом був складений протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. Предмети правопорушення передані до правоохоронних органів.

Визнання заборгованості безнадійною можливе лише за певних умов

10.08.2016

У разі недостатності майна боржника — фізичної або юридичної особи для повного погашення заборгованості визнання заборгованості безнадійною згідно з пп. є) пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу можливе за умови, що дії з розшуку зареєстрованого за боржником майна виявилися безрезультатними, а інше майно у боржника — відсутнє, що підтверджується постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа у порядку і на умовах, визначених Законом України від 21.04.99 N 606 «Про виконавче провадження».

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Відповідно до пп. а) пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу безнадійна заборгованість — заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, а саме заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1 ст. 257 ЦКУ).

Позовну давність обчислюють за загальними правилами визначення термінів, встановленими ст. ст. 253 — 255 ЦКУ.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (п. 4 ст. 267 ЦКУ).

Таким чином, під безнадійною заборгованістю, що підпадає під ознаку пп. а) пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, слід вважати заборгованість, за якою минув термін позовної давності у разі, якщо відповідні заходи з її стягнення не призвели до позитивних наслідків.

Щодо застосування пп. є) пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу стосовно простроченої заборгованості фізичної або юридичної особи, не погашеної внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регулює Закон України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі — Закон N 606).

Відповідно до пп. 2 та 7 п. 1 ст. 47 Закону N 606 виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо:

у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

боржник — фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами Національної поліції, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Довідково: лист ДФСУ від 19.07.16 № 15514/6/99-99-15-02-15 «Щодо належності заборгованості до категорії «безнадійної» та списання такої заборгованості».

Податкову декларацію з податку на додану вартість зі змінами слід подати за серпень 2016 року

09.08.2016

Наказом Міністерства фінансів України від 25.05.2016 р. N 503 «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі — наказ N 503) внесено зміни до деяких наказів Міністерства фінансів України, зокрема, до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. N 21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за N 159/28289 (далі — наказ N 21). Наказ N 503 набрав чинності з дня його офіційного опублікування 01.07.2016 р. у «Офіційному віснику України» N 49.

Підпунктом 2 пункту 1 наказу N 503 затверджено Зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом N 21 (далі — Зміни до наказу N 21).

Відповідно до пункту 2 розділу VIII наказу N 21 подання податкової звітності за формою, яка враховує зміни, внесені наказом N 503, вперше має здійснюватися за звітний період серпень 2016 року (граничний термін подання 20.09.2016 р.), ІV квартал 2016 року (граничний термін подання 10.02.2017 р.).

Більш детально про внесені зміни до податкової декларації можна дізнатися у листі Державної фіскальної служби України від 22.07.2016 р. N 24830/7/99-99-15-03-02-17.

Щодо оподаткування операцій з виплати і отримання дивідендів

10.08.2016

Міністерством фінансів України було розглянуто лист Державної фіскальної служби України від 20.04.2016 №1135/4/99-99-19-02- 02-13 стосовно погодження позиції щодо питань, пов’язаних з оподаткуванням операцій з виплати і отримання дивідендів та надано наступне роз’яснення .

Підпунктом 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) визначено, що дивіденди — це платіж, що здійснюється юридичною особою — емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

До того ж, абзацом восьмим підпункту 57.11.2 пункту 57.11 статті 57 Кодексу встановлено, якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними згідно з положеннями цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником податку.

Пунктом 57.11 статті 57 Кодексу визначено порядок сплати податкового

зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів, зокрема, |нарахування та сплати авансових внесків з податку.

Відповідно до концепції Кодексу сплата авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів акціонерам (власникам) запроваджена як запобіжний захід щодо виплати дивідендів за відсутності прибутку, який є джерелом надходження податку до бюджету.

Тож підпунктом 57.11.2 пункту 57.11 статті 57 Кодексу передбачено, що крім випадків, передбачених підпунктом 57.11.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Підпунктом 57.11.3 пункту 57.11 статті 57 Кодексу визначено, що авансовий внесок, передбачений підпунктом цього пункту, не справляється у разі виплати дивідендів:

  • на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого   перевищення,   підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими підпунктом 57.11.2 пункту 57.11статті 57 Кодексу;
  • платником  податку на прибуток,  прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;
  • фізичним особам.

Інститути спільного інвестування також звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів (підпункт 57.11.4 пункту 57.11 статті 57 Кодексу).

Слід зазначити, що преференції стосовно несплати авансового внеску для юридичних осіб — платників єдиного податку пунктом 57.11  статті 57 Кодексу не визначено.

Алгоритм розрахунку суми авансового внеску з податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, визначено в підпункті 57.11.2 пункту 57.11  статті 57 Кодексу, зокрема, авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

Запроваджений порядок розрахунку авансового внеску з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування з податку на прибуток за відповідний податковий період запроваджено з метою збереження обігових коштів платників — емітентів корпоративних прав. До того, ж Кодексом визначено особливості сплати авансового внеску материнською компанією з суми перевищення виплачених материнською компанією дивідендів на користь власників корпоративних прав  такої компанії понад  суми  дивідендів,  отриманих  материнською компанією для забезпечення своєчасних економічно обґрунтованих розрахунків з власниками корпоративних прав.

З метою зменшення податкового навантаження та уникнення подвійного оподаткування прибутку сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації (підпункт 57.11.2  пункту 57.11  статті 57 Кодексу).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, згідно з положеннями розділу III Кодексу.

Підпунктом 140.4.1 пункту 140.1 статті 140 Кодексу визначено, що однією з різниць, що виникають при здійсненні фінансових операцій, є різниця, яка зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку четвертої групи та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників податків, які сплачують авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів.

При цьому, слід зазначити, що методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 № 290 (далі — П(С)БО 15).

Відповідно до пункту 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до П(С)БО 15 дивіденди — це частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.

П(С)БО 15 не поширюється на доходи, пов’язані, зокрема з дивідендами, які належать за результатами фінансових інвестицій та обліковуються методом участі в капіталі. Такі операції регулюються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 № 91 (далі — П(С)БО 12). Так відповідно до пункту 7 П(С)БО 12 дивіденди, що підлягають отриманню за фінансовими інвестиціями, відображаються як фінансовий дохід інвестора, крім випадків, коли такі надходження не відповідають критеріям визнання доходу, встановленим П(С)БО 15.

Згідно з пунктом 7 П(С)БО 15 до складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

При цьому, доходи у вигляді дивідендів визнаються у періоді прийняття рішення про їх виплату.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність підприємства повинні ґрунтуватися, зокрема на принципі нарахування та відповідності доходів і витрат. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Враховуючи вищенаведене, платник податку на прибуток зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від:

— платників податку на прибуток, для яких підпунктами 57.11.2 та 57.11.3 пункту 57.11  статті 57 Кодексу передбачено особливості сплати авансових внесків при виплаті дивідендів, крім, платників, прибуток яких звільнений від оподаткування, та інститутів спільного інвестування;

— платників єдиного податку, які сплачують авансові внески з податку на прибуток.

Зазначене коригування здійснюється платником податку з урахуванням вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу щодо суми річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, та за умови відображення у складі доходів суми нарахованих дивідендів відповідно до положень бухгалтерського обліку.

(Лист Міністерства фінансів України від 25.07.2016р. № 31-11130-09-10/21370)

Про внесення змін до форм книги обліку розрахункових операцій на РРО та книги обліку розрахункових операцій на господарську одиницю

10.08.2016

Державною фіскальною службою України надано роз’яснення щодо внесення змін до форм книги обліку розрахункових операцій (далі — книга ОРО) на реєстратор розрахункових операцій (далі — РРО), книги обліку розрахункових операцій на господарську одиницю, а саме:

нові форми зазначених книг установлені Порядком реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 920/29050 (далі — Наказ № 547).

Зокрема, затверджені форми книг ОРО передбачають відображення загальної суми розрахунків (графа 5), суми розрахунків, що оподатковуються податком на додану вартість (графа 6), суми розрахунків, що оподатковуються акцизним податком (графа 7), суми податку на додану вартість (графа 8), суми акцизного податку (графа 9).

Отже, на сьогодні перші, другі та наступні книги ОРО на РРО мають реєструватись виключно за новими формами.

Щодо можливості продовження застосування суб’єктами господарювання та перереєстрації книг ОРО на РРО, які були зареєстровані за формами, встановленим у додатку 1 до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за № 1618/24150, що втратив чинність, повідомляємо таке.

Пунктом 3 Наказу № 547 установлено, що вимоги до форми і змісту книг ОРО та розрахункових книжок у частині відображення інших податків (зборів), крім податку на додану вартість, не поширюються на здійснення у них записів про рух готівки та про суми розрахунків на підставі розрахункових документів, що друкуються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО, до набрання чинності цим наказом.

Виходячи із зазначеного порядку та підстав для перереєстрації, скасування реєстрації, реєстрації другої та наступних книг ОРО на РРО, суб’єкти господарювання можуть продовжувати використовувати раніше зареєстровані книги ОРО на РРО за старою формою до першої із подій: закінчення книги ОРО, завершення строку служби або припинення застосування відповідного РРО, виникнення підстав для перереєстрації або скасування реєстрації книги. Такі книги дозволяється перереєстровувати лише у перехідний період — протягом місяця після набрання чинності Наказом № 547. Після спливу зазначеного терміну у разі виникнення підстав для перереєстрації книг ОРО здійснюється реєстрація другої або наступної книги ОРО на РРО за новою формою.

При цьому суб’єкти господарювання, діяльність яких пов’язана з реалізацією підакцизних товарів, у касових чеках яких обов’язковим реквізитом є дані про акцизний податок, використовуючи раніше зареєстровані книги ОРО (за старою формою), здійснюють у них записи таким чином:

1)  у назвах граф 6, 7 книги ОРО за старою формою слід дописати знак «/» та відповідно слова «за ставкою акцизного податку»,  «сума акцизного податку»;

2) за наявності розрахункових операцій за товари підакцизної групи послідовно вносяться:

у графу 6 — суми розрахунків, що оподатковуються за ставкою податку на додану вартість, «/», суми розрахунків, що оподатковуються за ставкою акцизного податку;

у графу 7 — сума ПДВ», «/», сума акцизного податку.

Водночас слід зауважити, що ведення у такий спосіб книги ОРО є незручним і ДФС рекомендує зазначеним суб’єктам господарювання звернутись до органу ДФС за місцем реєстрації книги для реєстрації другої та наступної книги ОРО на РРО за новою формою. З причини зміни форми книги така реєстрація може бути здійснена у будь-який час.

У суб’єктів господарювання, діяльність яких не пов’язана з реалізацією підакцизних товарів, касові чеки, що друкуються РРО, не містять даних про акцизний податок та відповідні графи 7, 9 книги ОРО будуть не заповненими. Відповідно зазначені суб’єкти господарювання можуть продовжувати використову- вати раніше зареєстровані книги ОРО без внесення до них будь-яких змін, але лише до виникнення зазначених вище підстав для припинення використання книги.

(Лист ДФС України від 05.08.2016р. №26665/7/99-99-08-01-03-17)

Щодо сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів у разі заправки як власної техніки, так і техніки сторонніх організацій

08.08.2016

Згідно з абзацом третім підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – це, зокрема, фізичний відпуск з автозаправної станції (далі – АЗС) та/або автомобільної газозаправної станції (далі – АГЗС) товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу, незалежно від форми розрахунків.

Відповідно до п. 216.9 ст. 216 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», для безготівкових розрахунків – дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, відвантаження, фізичного відпуску товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок, – дата надходження оплати за проданий товар.

Отже, у разі заправки пальним власної техніки через власні паливозаправні колонки, за відсутності розрахункових операцій, без застосування РРО та у разі використання Товариством такого палива виключно для власних потреб, такі операції з відпуску пального не є операціями з реалізації пального в розумінні абзацу третього п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. У такому випадку Товариство не сплачує акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів.

У разі здійснення операцій з фізичного відпуску пального одночасно для заправки як власної техніки, так і техніки сторонніх організацій, об’єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу є операції з фізичного відпуску пального для заправки автотранспорту сторонніх організацій.

(Лист ДФС України від 20.07.2016 р. № 24565/7/99-99-15-03-03-17 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/aktsizniy-podatok/listi-dps/260471.html).

У ЗІР запроваджено новий розділ — про ставки податків

09.08.2016

Для зручності платників податків в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР), який функціонує на веб-порталі ДФС, з липня поточного року запроваджено новий розділ «Ставки податків і зборів». Про це розповів в.о. директора Інформаційно-довідкового департаменту ДФС Андрій Кушнір.

«Новий розділ створено для зручного пошуку та аналізу інформації про ставки загальнодержавних та місцевих податків і зборів, єдиного внеску, оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму. Отримати необхідну інформацію суб’єкти господарювання можуть оперативно, у будь-який час», – підкреслив Андрій Кушнір.

Посадовець також відзначив, що тематичні розділи ЗІР користуються популярністю серед платників податків. Так, зокрема, за допомогою Бази знань відвідувачі порталу самостійно знаходять відповіді на запитання, які їх цікавлять. За 7 місяців поточного року цією послугою скористалися майже 2 млн. клієнтів. Порівняно з відповідним періодом минулого року їх кількість зросла на 33,9 відс.

Крім того, у ЗІР функціонують розділи: «Необхідно знати», «Актуальні запитання», «Останні зміни в законодавстві», «Інтерактивна мапа», які дозволяють оперативно та у зручній формі отримувати актуальну інформацію щодо змін у податковому, митному та іншому законодавстві, контроль за додержанням якого покладено на ДФС.

За допомогою цих сервісів користувачі також можуть дізнатися про терміни подання звітності та сплати податків (зборів), користуватися можливістю покрокового пошуку інформації, розміщеної в інтерактивних мапах за напрямами «Митна справа», «Єдиний соціальний внесок» та «ПДФО», здійснювати перегляд 10 найактуальніших запитань, з якими платники податків найчастіше звертались до Контакт-центру за попередній день, та відповідей на них.

«Якщо платник не отримав необхідної інформації або має додаткові запитання в ЗІР передбачена функція зв’язку з оператором кол-центру ДФС. У розділі «Контакт-центр ДФС» розташовано номер телефону «0-800-501-007», при натисканні на який в комунікаційних пристроях (телефон, планшет) або комп’ютерах відбувається з’єднання з IVR Контакт-центру ДФС», – сказав Андрій Кушнір.

Нюанси перебування у новому Реєстрі неприбуткових установ та організацій

09.08.2016

Неприбутковим підприємствам, установам та організаціям необхідно привести свої установчі документи у відповідність із нормами Податкового кодексу. З метою включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) зробити це необхідно до 1 січня 2017 року, крім того у цей самий строк необхідно подати копії документів до контролюючого органу. Якщо установчі документи не відповідатимуть нормам кодексу, то після 1 січня 2017 року контролюючі органи виключать їх із Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Нагадуємо, неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

— утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

— установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

— установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;

— внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені:

— бюджетні установи;

— громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;

— спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;

— житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);

— об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;

— професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;

— сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

— інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам цього пункту.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України (постанова КМУ від 13.07.16 р. №440).

Помилки у фінансовій звітності, які вплинули на податок на прибуток, виправляються або через уточнюючий розрахунок, або у складі податкової декларації

10.08.2016

Якщо внаслідок виправлення помилок у фінансовій звітності змінюються показники декларації з податку на прибуток, зокрема показник рядка 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» або рядка 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)», то помилки можна виправити:

— або шляхом подання уточнюючого розрахунку;

— або у складі податкової декларації з податку на прибуток за відповідний податковий (звітний) період.

При поданні податкової декларації (уточнюючого розрахунку) доцільно подавати доповнення до такої декларації (розрахунку), з відповідними поясненнями та зазначенням відповідних сум, вказавши про цей факт у спеціально відведеному місці у податковій декларації, а також копії фінансової звітності з виправленими показниками.

Зазначена норма визначена п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України від 26.05.2016 р. № 11515/6/99-99-15-02-01-15.

Зміни в Податковому кодексі

09.08.2016

Звертаємо увагу суб’єктів зовнішньо-економічної діяльності, що Законом України від 31 травня 2016 року №1389-VIII «Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживання транспортних засобів», до Податкового кодексу України підрозділу 5 доповнено пунктом 15, в якому йдеться про встановлення тимчасово, до 31 грудня 2018 року ставок акцизного податку на легкові автомобілі та інші моторні транспортні засоби.

 

Чи має право батько на податкову соціальну пільгу, якщо діти живуть окремо

10.08.2016

Якщо батько має двох дітей віком до 18 років, які проживають з дружиною від першого шлюбу, бажає скористатися правом на застосування до його доходу податкової соціальної пільги, то разом із поданням до підприємства заяви щодо її застосування подаються документи, що підтверджують факт утримання ним дітей. Такими документами може бути довідка органу опіки, рішення суду або нотаріально завірений договір між колишніми чоловіком та дружиною щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини, рішення суду про аліменти.

Такий платник при отриманні доходу у вигляді заробітної плати, розмір якої у 2016 році не перевищує 3860 грн. на місяць (1930 грн. х 2), та при додержанні всіх інших вимог ст. 169 Податкового кодексу України, зокрема, якщо колишня дружина такого платника податку при одержанні податкової соціальної пільги за місцем роботи не користується правом на збільшення розміру доходу кратно кількості дітей, має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 689 грн. у розрахунку на кожну свою дитину.

 

Як «акцизнику» сплачувати податок з роздрібного продажу пального?

10.08.2016

Згідно з абзацом третім підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів — це, зокрема, фізичний відпуск з автозаправної станції (далі — АЗС) та/або автомобільної газозаправної станції (далі — АГЗС) товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу, незалежно від форми розрахунків.

Відповідно до п. 216.9 ст. 216 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», для безготівкових розрахунків — дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, відвантаження, фізичного відпуску товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, — дата надходження оплати за проданий товар.

Отже, у разі заправки пальним власної техніки через власні паливозаправні колонки, за відсутності розрахункових операцій, без застосування РРО та у разі використання Товариством такого палива виключно для власних потреб, такі операції з відпуску пального не є операціями з реалізації пального в розумінні абзацу третього п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. У такому випадку Товариство не сплачує акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів.

У разі здійснення операцій з фізичного відпуску пального одночасно для заправки як власної техніки, так і техніки сторонніх організацій, об’єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу є операції з фізичного відпуску пального для заправки автотранспорту сторонніх організацій.

НУЛЬОВУЄТЕ СВІДОЦТВО ПЛАТНИКА ПДВ – НАРАХУЙТЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ТА ПОВЕРНІТЬ ПЕРЕПЛАТУ З ЕЛЕКТРОННОГО РАХУНКУ

09.08.2016

Відповідно до п.184.7 ст.184 ПКУ якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Крім того, в разі наявності переплати на момент ліквідації  платника ПДВ, відповідно до ст.200’п.8 ПКУ, після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Тому платнику, разом з декларацією за останній звітний період, необхідно подати Додаток 4 «ЗАЯВА про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету» де зазначити реквізити рахунку на який буде повернуто переплату.

Коли і кого виключать з реєстру неприбуткових установ та організацій

10.08.2016

Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України „Про внесення змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо оподаткування неприбуткових організацій”, що не відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133, з метою включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій зобов’язані до 1 січня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність із нормами пункту 133.4 статті 133 ПКУ та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, які не привели свої установчі документи у відповідність із нормами ПКУ, після 1 січня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Детальніше, хто може увійти до Реєстру неприбуткових установ та організацій, йдеться у листі ДФС України від 05.08.2016 №26635/7/99-99-12-02-01-17.

Сплата ПДФО — після зарахування суб’єкта оподаткування до великих платників

10.08.2016

Порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО ) до бюджету передбачено ст. 168 ПКУ, відповідно до якої податок, утриманий із доходів платників податків, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України від 8 липня 2010 року №2456-VI (далі – БКУ).

Пунктом 2 ст. 64 БКУ визначено, що ПДФО, який сплачується податковим агентом — юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента — юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що сплачується фізичній особі.

Згідно з п. 64.7 ст. 64 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) після включення платника податків до Реєстру великих платників податків (далі — Реєстр) він зобов’язаний стати на облік у контролюючому органі, що здійснює супроводження великих платників податків, з початку податкового періоду (календарного року).

Щодо великих платників податків, які самостійно не стали на облік контролюючому органі, що здійснює супроводження великих платників податків, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, приймає рішення про зміну основного місця обліку та переведення їх на облік у контролюючі органи, що здійснюють супроводження великих платників податків.

Платник податків, щодо якого прийнято рішення про переведення на облік у контролюючому органі, що здійснює супроводження великих платників податків, після взяття його на облік за новим місцем обліку зобов’язаний сплачувати ПДФО за місцем попереднього обліку, а за новим місцем обліку подавати податкову звітність та виконувати інші обов’язки, передбачені ПКУ.

На запрошення фіскальні органи можуть прийти на перевірку

10.08.2016

Відповідно до п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі – електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до п. 77.2 ст. 77 ПКУ, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб’єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків.

Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені ПКУ, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження (п. 78.2 ст. 78 ПКУ).

Зауважимо, що проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ).

Тобто документальна позапланова перевірка проводиться на підставі поданої заяви платника податків про проведення перевірки після прийняття рішення керівника контролюючого органу, яке оформлюється відповідним наказом.

При цьому, термін прийняття керівником контролюючого органу рішення про призначення документальної позапланової перевірки за заявою платника податків (юридичної особи, фізичної особи – підприємця), ПКУ не визначено.

Скільки можна користуватися підзвітною готівкою

10.08.2016

Відповідно до п.2.11 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 із змінами та доповненнями, видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Хто є платником земельного податку за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей?

Відповідь:   Земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей,нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників.

  1.  Чи є платником плати за землю ФОП, яка має тимчасову споруду (кіоск, палатку тощо)?

Відповідь:  Якщо фізична особа — підприємець має паспорт прив’язки тимчасової споруди, то він повинен мати і правовстановлюючі документи на земельну ділянку(свідоцтво про право власності або користування чи договір оренди земельної ділянки) по яких розраховується плата за землю.

  1.  З якого часу громадянин, який викуповує орендовану земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, повинен сплачувати земельний податок?

Відповідь:  Якщо фізична особа викуповує орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, то фізична особа є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку.  До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку сплачується орендна плата відповідно до договору оренди землі.

  1. Чи повинні члени садівницького товариства сплачувати земельний податок, якщо земля приватизована, чи платником є садівницьке товариство?

Відповідь:    Якщо земельні ділянки приватизовані громадянами — членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст.281 Податкового кодексу України, є платниками земельного податку. При цьому, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.
Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.

  1. Що є підставою для нарахування плати за землю (земельного податку та орендної плати)?

Відповідь: Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.  Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

  1. З якої дати необхідно сплачувати орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності: з дня підписання договору оренди земельної ділянки чи з дня його реєстрації?

Відповідь:  Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме — з дня державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

  1. До якої дати підприємство – юридична особа повинна сплачувати земельний податок у разі припинення права постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності?

Відповідь: У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Тобто, юридична особа сплачує земельний податок до дати припинення права постійного користування земельною ділянкою, що оформлено відповідно до законодавства.

До 1 липня громадяни – платники плати за землю отримали відповідні податкові повідомлення – рішення. Термін сплати податку, зазначеного у такому рішенні – протягом 60 днів з дня його вручення.

 

Для отримання інформації про відсутність податкової застави платник податку має право звернутись до реєстратора державного реєстру обтяжень рухомого майна із запитом

10.08.2016

Відповідно до ст. 45 Закону України від 18 листопада 2003 року № 1255-IV „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” із змінами та доповненнями, держатель або реєстратор Державного реєстру зобов’язані на запит будь-якої фізичної або юридичної особи надати завірений держателем або реєстратором Державного реєстру витяг з Державного реєстру.

Пошук у Державному реєстрі може здійснюватися за реєстраційним номером запису та/або за найменуванням боржника, ідентифікаційним кодом боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, за індивідуальним ідентифікаційним номером боржника в Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів. Держатель Державного реєстру зобов’язаний на запит бюро кредитних історій надавати витяги з Державного реєстру в електронному вигляді (у форматі бази даних), у разі наявності письмової згоди юридичних, фізичних осіб — власників рухомого майна.

Витяг з Державного реєстру свідчить про внесення записів про обтяження до Державного реєстру або про їх відсутність. У разі наявності обтяження у витягу вказуються всі наявні записи та відомості, що містяться в них. Витяг надається у строк не пізніше трьох робочих днів із дня отримання держателем або реєстратором Державного реєстру відповідного запиту. Відмова в наданні витягу з Державного реєстру допускається лише в разі невнесення заявником плати за надання витягу.

Як суб’єкту господарювання, який вирішив змінити адміністративний район, здійснити перереєстрацію РРО?

Відповідь: Згідно пункту 4 розділу 3 Наказу Міністерства Фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій», у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційної системи ДФС здійснюється перереєстрація РРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Реєстраційне посвідчення, видане суб’єкту господарювання згідно з цим Порядком контролюючим органом за попереднім місцем обліку, залишається чинним до моменту виникнення змін у даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні.

Документи щодо реєстрації/перереєстрації РРО, які знаходились в контролюючому органі за попереднім основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків, передаються разом з обліковою справою до контролюючого органу за новим основним місцем обліку такого платника податків.

Яка фінансова відповідальність передбачена за порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних ?

Відповідь: Відповідно до п. 111.1 ст. 111 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, фінансова відповідальність.

Пунктом 111.2 ст.111 Кодексу встановлено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно з п.120 прим.2.1 ст.120 прим.2 Кодексу порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених ст.231 Кодексу тягне за собою накладення штрафу в розмірі:

—    2 відс. від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

—     10 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

—     20 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
—     30 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів;
—     40 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів. Відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних/розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, на які платник податку зобов’язаний скласти таку акцизну накладну/розрахунок коригування (п. 120 прим. 2.2 ст. 120 прим. 2 Кодексу).

Пунктом 120 прим.2.3 ст.120 прим.2 Кодексу визначено, що сума акцизного податку для цілей п.120 прим.2.1 та п.120 прим.2.2 ст.120 прим.2 Кодексу визначається за ставкою, що встановлена на дату реалізації пального, та курсом Національного банку України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального.

Крім того п.11 підрозд.5 розд.ХХ Кодексу встановлено, що норми ст.120 прим.2 Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених у період з 01.03.2016 до 01.04.2016.

Чи зобов’язаний ФОП — платник єдиного податку, що не має показників або об’єктів, які підлягають декларуванню (оподаткуванню) подавати декларацію ?

Відповідь: Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які не отримували протягом звітного періоду доходи та не мають об’єктів оподаткування, що підлягають декларуванню, зобов’язані подавати податкову декларацію платника єдиного податку — ФОП у строки, передбачені п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України.

 

Чи подається до податкової інспекції декларація з податку на прибуток та фінансова звітність, якщо підприємство не здійснювало діяльність ?

Відповідь: Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Кодексу  податкова декларація, розрахунок (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання.

Згідно з п.49.2 ст.49 Кодексу платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Порядок визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток та його обчислення, вимоги щодо подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств, а також особливості подання податкової звітності неприбутковою організацією встановлено у розд. ІІІ Кодексу.

Зокрема, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Кодексу визначено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розд. ІІІ Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996).

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації (частина перша ст.8 Закону № 996).

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів (частина друга ст.11 Закону № 996).

Отже, платники податку на прибуток та неприбуткові установи та організації, визначені п.133.4 ст.133 Кодексу, мають право не подавати до контролюючих органів податкову декларацію з податку на прибуток підприємств та/або звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за умови відсутності об’єктів оподаткування, показників, які підлягають декларуванню відповідно до вимог розд. ІІІ Кодексу.

Як розрахувати єдиний внесок, якщо база нарахування єдиного внеску за цивільно — правовим договором не перевищує розміру мінімальної заробітної плати ?

Відповідь: Згідно з абзацом другим частиною п’ятою ст. 8 Закону України від 8 липня 2010 року N 2464 – VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон N2464) у разі, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. Дана законодавча норма щодо сплати єдиного внеску з мінімальної заробітної плати діє тільки за основним місцем роботи.  Згідно з п.12 ч.1 ст.1 Закону N2464 основне місце роботи — місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.

Згідно з абз.3 ч.5 ст.8 Закону N2464, якщо фізична особа виконує роботу (надає послуги) за цивільно-правовим договором, при цьому це не є основним місцем роботи фізичної особи, єдиний внесок нараховується на винагороду за цивільно-правовим договором незалежно від суми такої винагороди. У цьому випадку вимога щодо нарахування єдиного внеску не менше мінімального розміру не застосовується. Таким чином, роботодавці нараховують єдиного внеску на суму винагороди (доходу) фізичним особам за цивільно-правовими договорами у розмірі 22 відсотка.

Якщо працівник виконує роботу (надає послуги) за цивільно-правовим договором і для нього це є основним місцем роботи, то до загальної бази нарахування єдиного внеску за місяць включається як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди за цивільно-правовим договором і тільки потім здійснюється порівняння із сумою мінімальної заробітної плати за місяць.

 

 

 

Добавить комментарий