пгт. Комсомольский — Официальный сайт

Новини Харківської ОДПІ 27-07-2016

Ірина Удачина: Завдяки підвищенню якості аудиту збільшено ефективність перевірок

27.07.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

За січень-червень поточного року підрозділами аудиту фіскальної служби проведено 1,9 тис. документальних планових перевірок. Порівняно з відповідним періодом минулого року їх кількість скоротилася на 0,2 тис. Крім того, проведено 8,6 тис. позапланових перевірок та 8,7 тис. зустрічних звірок, що відповідно на 3,3 тис. та 21,7 тис. менше минулого року. Про це повідомила заступник директора департаменту аудиту ДФС Ірина Удачина.

За її словами, за результатами перевірок платникам донараховано до сплати майже 3,3 млрд. грн. узгоджених податкових зобов’язань.

«Ці цифри свідчать про результативність проведеної реформи підрозділів аудиту. Ми сконцентрували плановий контроль на обласних апаратах, які стали єдиними центрами прийняття рішень, тим самим зменшивши корупційні ризики. На сьогодні обласні апарати здійснюють 80% усіх планових перевірок, районні – лише 20%», – підкреслила Ірина Удачина.

Вона також зазначила, що аудитори фіскальної служби посилену увагу приділяють ризиковим платникам. Крім того, за рахунок ретельного відпрацювання усіх ризиків зросла ефективність перевірок.

Так, реальний внесок підрозділів аудиту до бюджету склав майже 2,3 млрд. грн.. До бюджету вже надійшло 1,4 млрд грн., з яких за плановими перевірками – 672 млн. грн.

Крім того, зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток майже на 3 млрд. грн.., що упередило несплату податку в майбутньому на 533 млн. грн. Також зменшено залишки від’ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду, на 318 млн. гривень.

Адвокат організаторів підпільного виробництва спирту пропонував оперативнику ДФС хабар у сумі 35 тис. доларів США

27.07.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

Працівники податкової міліції Дніпропетровської області в рамках проведення операції „Акциз-2016” та розслідування кримінальних проваджень за ч.3 ст.204 та за ч.2 ст.364 КК України припинили діяльність потужного підпільного цеху з незаконного виробництва та розливу медичного спирту, а також затримали адвоката організаторів незаконної діяльності при спробі дати хабар.

Зловмисник пропонував неправомірну вигоду в розмірі 35 тисячі доларів США слідчому податкової міліції, а після отримання відмови, намагався дати зазначену суму слідчому прокуратури за закриття кримінального провадження стосовно його клієнтів.

Встановлено, що група з трьох осіб організувала на території приватного домоволодіння у Дніпропетровській і Харківській областях роботу підпільного цеху з виробництва спирту під виглядом однієї з торгових марок. На незаконному виробництві працювали 12 найманих робітників.

Щотижневий обсяг продукції, яка випускалася становив близько 30 тисяч пляшок ємністю 100 мл., вартістю 700 тисяч гривень. Спирт збувався по всій території України. В даний час встановлено одержувачів готової продукції в Кіровограді, Києві, Дніпропетровську та Запоріжжі.

За результатами проведених обшуків виявлено та вилучено 17,5 тис. літрів спирту, два вантажних автомобіля і два напівпричепа. Загальна вартість вилученого становить 4,7 мільйона гривень.

При допиті свідків у кримінальному провадженні від їх адвоката оперативному працівникові ГУ ДФС у Дніпропетровській області надійшла пропозиція посприяти у вирішенні питання про закриття провадження за винагороду в розмірі 35 тисяч доларів США. Співробітник ДФС відмовився. Після цього адвокат заявив, що він разом з одним з обвинувачених вирішить це питання зі слідчим прокуратури.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі) КК. Про спробу дачі хабара також був поінформований слідчий прокуратури. Адвокат і обвинувачений були затримані під час передачі першої частини хабара за закриття кримінального провадження. Загальна сума пропозиції посадовій особі становила 35 тисяч доларів США.

В даний час вирішується питання про оголошення адвокату і фігуранту провадження підозри. Слідчі дії тривають.

Українська делегація ознайомилася з функціонуванням грузинських пунктів пропуску

26.07.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

Триває візит української делегації на чолі з в.о. заступника Голови ДФС Мирославом Проданом до Грузії.  Сьогодні, 26 липня, представники України відвідали грузинський пункт пропуску «Сарпи» та морські пункти пропуску «Поті» та «Батумі», де ознайомилися з роботою зон митного оформлення, а також з інфраструктурою портів.

«Досвід наших колег з Грузії у напрямі розвитку портової інфраструктури та пропускної спроможності є цікавим для України. Адже ми активно працюємо над впровадженням нових технологій та інвестицій в українську митницю. Міжнародні проекти, в яких залучена Україна, та досвід наших партнерів допоможе нам створити українські пункти пропуску європейського рівня», – підкреслив Мирослав Продан.

Посадовець також зазначив, що фіскальна служба України зацікавлена в підвищенні рівня інформаційного обміну між двома країнами, зокрема, у напрямі виявлення митних правопорушень та визначення митної вартості товарів.

«Сьогодні ми знаходимося на стадії погодження проекту Технічних умов організації обміну інформацією між Україною та Грузією. Фіскальна служба зі свого боку докладе максимум зусиль, щоб зазначений документ був підписаний та налагоджений дієвий інформаційний зв’язок з нашими грузинськими колегами. Ми готові надати будь-яку допомогу та консультацію нашим партнерам», – наголосив Мирослав Продан.

Наразі обмін інформацією здійснюється по запитам адміністративної допомоги для проведення перевірок та розслідувань. Так, у 2016 році в митні органи Грузії було направлено 5 таких запитів для проведення перевірки законності зовнішньоекономічних операцій. Така ж кількість запитів була отримана і від грузинської сторони, на які оперативно надано відповіді. Зокрема, під час відпрацювання  інформації було встановлено факт незаконного ввезення в Україну сигарет загальною вартістю 4,4 млн. грн. При цьому в документах на товар зазначалася інша ціна, яка була заниженою в 3,6 раза. По виявленому порушенню складено відповідний протокол.

Під час візиту сторони також обговорили шляхи співпраці країн у рамках ГУАМ. Це регіональна організація за демократію та економічний розвиток, до складу якої входить Грузія, Україна, Азербайджан та Молдова. Так, з 14 липня поточного року набув чинності Протокол між митними адміністраціями держав-членів ГУАМ про організацію обміну попередньою інформацією про товари, транспортні засоби, які переміщуються через державні кордони держав-членів ГУАМ. Однак, повний обмін інформацією почнеться лише після затвердження технічних умов всіма керівниками. З боку України ці умови затверджено Головою ДФС .

Крім того, у рамках співпраці у другому півріччі цього року планується підписання Протоколу між митними адміністраціями держав-членів ГУАМ про взаємне визнання окремих результатів митних процедур щодо товарів та транспортних засобів, які переміщуються через державні кордони держав-членів ГУАМ, а також Угоди про сприяння  транзиту товарів та транспортних засобів через території цих країн.

До традиційних щотижневих зустрічей ДФС з бізнесом приєдналися представники тютюнової галузі

26.07.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

Фахівці ДФС провели робочу зустріч з представниками Асоціації «Укртютюн», під час якої обговорювалися законодавчі новації у сфері обігу підакцизних товарів та проблемні питання оподаткування підприємств цієї галузі.

Під час діалогу основним питанням, яке викликало активну дискусію серед присутніх, стало запровадження автоматизованої системи контролю за обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів „Електронна акцизна марка”. Нещодавно Урядом було затверджено Концепцію її впровадження.

Представники ДФС розповіли присутнім про особливості та переваги, які отримає бізнес від впровадження, цієї системи. Так, за словами директора департаменту податків і зборів з юридичних осіб ДФС Олексія Лишенко, нова система дозволить створити ефективний комплексний контроль за рухом підакцизних товарів, який на сьогодні відсутній.

«Разом з Концепцією також схвалено план щодо її запровадження, який передбачає її реалізацію в декілька етапів і перший з них – це зміни до Податкового кодексу. Тут буде чітко виписаний механізм контролю за рухом підакцизних товарів, зокрема, і щодо тютюнових виробів», – зазначив Олексій Лишенко.

Він також розповів, що для контролю за переміщенням  товару  використовуватиметься електронна акцизна накладна. Вона фактично замінюватиме товаротранспортну, тому будь-якого додаткового навантаження на бізнес не очікується.

Крім того, за словами посадовця, автоматизована система надасть можливість забезпечити облік та контроль за сплатою 5% акцизного податку з роздрібного продажу. Оскільки на сьогодні, як свідчить аналіз, суб’єкти торгівлі не у повному обсязі сплачують цей податок. Електронна акцизна марка також сприятиме оперативному виявленню та упередженню фактів незаконного вивезення підакцизних товарів до Європейського Союзу.

Загалом, планується що автоматизована система запрацює у 2017 році. Олексій Лишенко підкреслив, що фіскальна служба готова до діалогу з бізнесом щодо розробки механізмів роботи системи.

Під час зустрічі також порушувалося питання щодо повернення надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств або використання (зарахування) цієї суми для погашення інших платежів перед державним бюджетом, в першу чергу в рахунок сплати акцизного податку. Було досягнуто домовленостей щодо відпрацювання ДФС спільно з Мінфіном шляхів врегулювання зазначеного питання.

Також обговорено пропозиції Асоціації щодо можливого скасування авансової сплати акцизного податку для виробників тютюнових виробів та врахування їх при відпрацюванні законодавчих змін.

Викрито фінансові махінації з бюджетними коштами столичного товариства на 42,4 млн. гривень

26.07.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

Управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у м.Києві викрито факти фінансових махінацій з бюджетними коштами.

Як з’ясувалося, одне зі столичних товариств з обмеженою відповідальністю отримало від державної установи кошти за надання послуг із супроводження програмного забезпечення. В подальшому кошти були перераховані на рахунки транзитних підприємств за нібито виконані субпідрядні роботи.

Загальна сума можливої легалізації незаконних доходів складає 42,4 млн. гривень.

За вказаними фактами до юного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Здійснюється кримінальне провадження.

Українська делегація на чолі з Мирославом Проданом перебуває з візитом у Грузії

25.07.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

В.о. заступника Голови ДФС Мирослав Продан на чолі української делегації перебуває з робочим візитом у Грузії (24 – 27 липня 2016 року).

Сьогодні,у рамках візиту учасники української делегації зустрілися з Генеральним директором служби доходів Грузії Георгієм Табуашвілі. Сторони обговорили актуальні питання функціонування митних органів України та Грузії, зокрема, було презентовано митні і податкові реформи Грузії.

«Для проведення ефективних реформ у митній сфері дуже важливо залучення успішного світового досвіду. Ми будемо аналізувати найкращі здобутки та напрацювання наших колег, адаптувати їх до наших реалій та залучати у практичну діяльність українських митників», — повідомив Мирослав Продан.

Під час візиту українська делегація також відвідає пункти митного контролю та оформлення Грузії, а також поділиться власними напрацюваннями щодо розвитку української митної системи.

Довідково: У 2016 році обсяг товарообігу з Грузією займає 35 місце серед 216 країн – торгових партнерів України.

Основними товарами імпорту з Грузії в Україну, який складає 23 млн. дол. США, є продовольчі товари й напої.

Основні товари експорту з України в Грузію (162 млн. дол. США) – промислові товари, продовольчі товари й напої, споживчі товари.

У ДФС розпочато службове розслідування за фактом корупційних дій на митному посту «Аеропорт «Київ» (Жуляни)

25.07.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

За фактом одержання неправомірної вигоди (хабара) працівниками митного поста «Аеропорт «Київ» (Жуляни) головним управлінням внутрішньої безпеки ДФС розпочато службове розслідування. Про це повідомив перший заступник начальника головного управління внутрішньої безпеки Андрій Пащук.

«Основне завдання службового розслідування – з’ясувати причини та умови скоєння цього злочину, виявити всіх осіб, які причетні до нього, а, можливо, й до інших корупційних дій, покарати винних, у т.ч. на  рівні керівництва за допущення таких ганебних фактів», — зазначив Андрій Пащук.

За його словами, працівника митного поста «Аеропорт «Київ» (Жуляни), якого було затримано під час отримання хабара,  буде відсторонено від роботи.  Крім того, ймовірно, на час проведення службового розслідування від роботи також буде відсторонено й керівника затриманого за злочин працівника.

Посадовець також зазначив, що сьогодні співробітники головного управління внутрішньої безпеки значну увагу приділяють, у першу чергу,  попередженню  корупційних дій серед працівників митниць. Так, з початку року за матеріалами ВБ ДФС порушено 108 кримінальних справ за фактами корупційних дій з боку службових осіб митних підрозділів ДФС. Загалом, з усіх корупційних злочинів, виявлених правоохоронними органами в ДФС, 90% — виявляються працівниками внутрішньої безпеки ДФС.

Як раніше заявив Голова ДФС Роман Насіров під час презентації пілотного проекту з використання індивідуальних портативних відеокамер у пункті пропуску для повітряного сполучення «Бориспіль-аеропорт», ДФС значно посилено співробітництво з іншими правоохоронними органами у напрямі виявлення протиправних дій з боку працівників фіскальної служби та звільнення всіх причетних до корупційних дій.

Нагадаємо, 21 липня працівника митного поста «Аеропорт «Київ» (Жуляни) було затримано під час отримання хабара. Розслідування проводиться військовою прокуратурою спільно з СБУ.

В Києві припинено діяльність конвертцентру з обігом 300 млн. грн.

25.07.2016 — Прес-служба Державної фіскальної служби України

Працівниками податкової міліції м. Києва в рамках розслідування кримінального провадження за ч.5 ст.27 та ч.3 ст.212 КК України припинено діяльність конвертаційного центру, організованого групою осіб, які надавали послуги підприємствам реального сектору економіки з формування незаконного податкового кредиту та переведення безготівкових коштів у готівку.

Встановлено, що легальні підприємства перераховували безготівкові грошові кошти за нібито придбані товарно-матеріальні цінності, надані послуги та виконані роботи на розрахункові рахунки фіктивних суб’єктів господарської діяльності, які в подальшому знімали готівкою учасники центру для передачі посадовим особам реального сектору економіки, за винятком 6-12% за конвертацію.

Загальний обіг проконвертованих коштів за 2016 рік склав понад 300 млн. гривень, ймовірні втрати бюджету складають понад 50 млн. гривень.

В ході проведення слідчих дій проведено 6 санкціонованих обшуків в офісних приміщеннях та за місцями проживання фігурантів, за результатами яких вилучено 71,8 тис. гривень і 919 доларів США готівкою, 24 печатки підприємств (серед яких 5 підприємств нерезидентів), 8 факсиміле, 6 одиниць комп’ютерної техніки, 19 електронних носіїв інформації, 6 мобільних телефонів,та тіньову документацію, що підтверджує їх протиправну діяльність.

Тривають слідчі дії.

Набув чинності нові порядки щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій

27.07.2016 — Головне управління ДФС у Харківській області

Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що 26.07.16 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 14.06.16 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (далі – Наказ № 547). Таким чином втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417, яким раніше регламентувалося питання  застосування РРО та книг обліку розрахункових операцій.

Наказом № 547 затверджено Порядки:

— реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги);

— реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;

— реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій;

— опломбування реєстраторів розрахункових операцій.

Крім того, Наказом № 547 затверджено оновлені форми книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО). Нові КОРО доповнено колонками для відображення розрахунків за ставками акцизного податку та сум акцизного податку.

Разом з цим Наказом № 547 передбачено звільнення суб’єктів господарювання від обов’язку відображати в КОРО та розрахункових книжках інформацію про розрахункові операції, що оподатковуються акцизним податком, та суми акцизного податку, якщо розрахункові документи, на підставі яких здійснюються записи, друкуються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО, до набрання чинності Наказу № 547.

Звертаємо увагу, що до створення реєстру центрів сервісного обслуговування суб’єктам господарювання для реєстрації РРО до заяви про реєстрацію (перереєстрацію) РРО потрібно подавати до контролюючого органу також копію договору (або іншого документа), яким підтверджується право, надане виробником (постачальником) РРО центру сервісного обслуговування на проведення технічного обслуговування і ремонту відповідної моделі (модифікації) РРО.

Довідково: Наказ № 547, опубліковано в газеті «Офіційний вісник України» № 56 від 26.07.2016.

 

Про особливості виправлення помилок у формі №1ДФ

27.07.2016 — Головне управління ДФС у Харківській області

Методика виправлення помилок у формі № 1ДФ кардинально відрізняється від виправлення помилок в інших податкових деклараціях

ДФС у Харківській області нагадує, що порядок проведення коригувань у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) наведено у наказі Міністерства фінансів України від 13.01.15 № 4.

Насамперед слід врахувати період, за який виправляємо помилки або неточності. Якщо недостовірні відомості виявлено у звітності, яка сформована та подана за звітний квартал до закінчення граничного строку його подання, у реквізитах розрахунку відмічається відповідна клітинка «Звітний новий». Якщо ж термін подання форми № 1ДФ вже минув — у реквізитах відмічаємо — «Уточнюючий». Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим.

Реквізити «Порція», «Працювало за трудовими договорами (контрактами)», «Працювало за цивільно-правовими договорами» повинні відповідати тим, що були зазначені у звіті, який коригується.

Якщо помилка стосується ПДФО, то у розділі І Податкового розрахунку слід проставити інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Отож, у випадку виявлення помилки у попередній звітності, слід продублювати всі графи помилкового рядка та у графі 9 указати «1» – на його виключення.

Щодо інформації, яку пропустили та не включили у попередню звітність – у рядку заповнюються усі графи та у графі 9 вказується «0» — на введення рядка.

Тобто, в оновленій звітності має бути наведена інформація лише за рядками, які виправляються чи прибираються або ж додаються – в одних рядках буде зазначено інформацію, яка виключає попередньо задекларовані дані, в інших – відображається вірна інформація. Рядки з достовірними даними з раніше поданої №1ДФ дублювати не потрібно, оскільки це призведе до подвоєння інформації.

Якщо ж виникла потреба уточнити раніше задекларовані дані щодо військового збору, порядок виправлення помилок наступний. Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у розділі ІІ Податкового розрахунку у рядку «Військовий збір — виключення» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

 

Микола Рибаков: «Наведення ладу в агропромисловій сфері є одним із резервів наповнення бюджетів країни та області»

26.07.2016 — Головне управління ДФС у Харківській області

В рамках проведення операції «Урожай 2016», мета якої — недопущення використання суб’єктами господарювання – аграріями схем ухилення від оподаткування, начальник ГУ ДФС у Харківській області Микола Рибаков та його заступники Наталія Свєтош й Баграт Хачатурян здійснили виїзди до районів області, де зустрілися з сільгоспвиробниками.

Під час заходів податківці, фермери та представники органів місцевої влади обговорили питання виведення аграрного бізнесу з «тіні», проблему виплат заробітних плат сільгоспникам «в конвертах» та шляхи забезпечення бюджетів місцевих громад прозорими надходженнями податків від  виробників аграрної продукції.

Не залишились без уваги  й цьогорічні зміни в законодавстві стосовно аграрного сектору. Також активно обговорювалися: земельний податок, ЄСВ, ПДВ та спрощена система оподаткування.

«Сьогодні ми торкнулися теми, яка, на жаль, існує не лише у нашій області, а й в усій країні. Ще непоодинокі випадки, коли на полях працюють неоформлені робітники, а самі земельні угіддя не мають «за документами» свого господаря. Навести лад в агропромисловій сфері, що в свою чергу сприятиме додатковим надходженням до бюджетів країни та області – одне із головних завдань, яке стоїть перед службою», — зазначив Микола Рибаков.

Податківці запевняють, що і надалі проводитимуть роз’яснювальну та відповідну контрольно-перевірочну роботу, й закликають сільгоспвиробників своєчасно та повністю сплачувати належні податки та офіційно оформлювати найманих працівників.

 

Задекларовані суми ПДФО та військового збору необхідно сплатити до 1 серпня 2016 року

26.07.2016 — Головне управління ДФС у Харківській області

Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що згідно з нормами Податкового кодексу України, громадяни, які задекларували доходи, отримані впродовж минулого року, повинні самостійно до 1 серпня 2016 року сплатити суми податкових зобов’язань (ПДФО та військовий збір), що зазначені в поданій ними податковій декларації.

Адже, відповідно до статті 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

— при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

— при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Інформацію щодо реквізитів бюджетних рахунків, на які сплачується податок на доходи фізичних осіб та військовий збір на території м. Харкова та області, можна знайти на суб-сайті ГУ ДФС у Харківській області в банері «Бюджетні рахунки» (www.kh.sfs.gov.ua).

На Харківщині анульовано понад 400 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами

26.07.2016 — Головне управління ДФС у Харківській області

Всього з початку року ГУ ДФС у Харківській області анульовано 442 ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами: 283 та 159 відповідно. З них, 42 анульовано за заявою правоохоронних органів або громадян по факту виявлення реалізації алкогольних та тютюнових виробів особам, які не досягли повноліття. Ще 400 ліцензій були анульовані в результаті припинення діяльності суб’єкта господарської діяльності або за результатами перевірок.

Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що реалізація тютюнових виробів здійснюється за максимальними роздрібними цінами, встановленими виробником або імпортером (Закон України від 19.12.95 № 481/95-ВР, із змінами). Тому продаж сигарет у роздрібній мережі здійснюється за цінами, не вищими за максимальні роздрібні ціни, встановлені виробниками або імпортерами товарів, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

На сьогодні також продовжує діяти обмеження щодо реалізації алкогольних напоїв за цінами, не нижчими від мінімальних роздрібних цін, встановлених Постановою КМУ від 30.10.08 № 957.

Нагадаємо, ціна реалізації алкогольних напоїв розраховується як добуток трьох множників: затвердженої мінімальної роздрібної ціни виробу, міцності за об’ємом у відсотках і місткості тари в літрах; отримане значення ділиться на 100.

Загалом на обліку у Харківській області знаходяться 2964 СПД ліцензіатів роздрібної торгівлі алкогольними напоями, пивом і тютюновими виробами, з яких 75 СПД — зареєстрованих в інших регіонах.

З початку 2016 року їм видано 4166 ліцензій на право роздрібної торгівлі: на алкогольні напої – 2110 шт., тютюнові вироби – 2056 шт. А від сплати  за ліцензії до бюджету надійшло майже 34,6 мільйонів гривень.

Проценти на банківських рахунках оподатковуються ПДФО за ставкою 18%

26.07.2016 — Головне управління ДФС у Харківській області

ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що ставка податку на доходи фізичних осіб на пасивні доходи до яких, зокрема, належать проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках встановлюється у розмірі 18% до бази оподаткування.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Отже, податковий агент із сум процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків утримує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18%, та перераховує дані суми податку до бюджету у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Оскільки до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді процентів, нарахований на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, то такий дохід оподатковується військовим збором за ставкою 1,5%.

Зазначена норма передбачена п. 167.1, пп. 167.5.1, 167.5.3 ст.167, пп. 170.4.1 ст. 170 Податкового кодексу України.

Хто вважається фізичною особою — резидентом України

26.07.2016 — Головне управління ДФС у Харківській області

ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що відповідно до пп. «в» пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України, фізична особа — резидент — це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа — громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого ПКУ або нормами міжнародних угод України.

Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого — четвертого цього підпункту, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.

Також слід відмітити, що достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.

 

Уряд визначив, як контролювати підприємців-єдинників з понадмільйонними прибутками

27.07.2016

Уряд затвердив порядок контролю за обсягом доходу платників єдиного податку другої і третьої груп — фізичних осіб — підприємців, досягнення якого (понад 1 млн. грн.) вимагає застосування реєстраторів розрахункових операцій. Рішення прийняте для реалізації норм Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій».

Передбачається, що прийняття постанови від 13 липня 2016 р. № 439 забезпечить єдиний механізм контролю за перевищенням платниками єдиного податку вказаного обсягу доходу, що сприятиме створенню прозорих та рівних умов здійснення підприємницької діяльності. Контроль здійснюватиметься органами фіскальної служби шляхом: використання наявних у них інформаційних ресурсів, звернень до платників податків про подання податкової інформації, проведення зустрічних звірок та перевірок відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Згідно з Порядком, для визначення граничного обсягу доходу враховуються в сукупності усі види доходів, які отримані платником єдиного податку від провадження підприємницької діяльності протягом календарного року незалежно від обраних видів діяльності.

Перелік послуг, на які поширюється спецрежим з ПДВ

27.07.2016

Дія спеціального режиму оподаткування ПДВ у межах діяльності у сфері сільського господарства, відповідно до підпункту 209.15.2 пункту 209.15 статті 209 Податкового кодексу, поширюється на виробництво власної продукції рослинництва, тваринництва, та надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг).

Перелік послуг, які можуть надаватись суб’єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ у межах діяльності у сфері сільського господарства, визначено у підпунктах 209.17.14 та 209.17.15 пункту 209.17 статті 209 ПКУ:

надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту (зокрема, надання послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу);

надання послуг у тваринництві.

Згідно з національним класифікатором України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», прийнятим відповідно до наказу Держспоживстандарту України від 11.10.2010р. №457, надання послуг у рослинництві, облаштуванні ландшафту підпадає під код класифікації видів економічної діяльності 01.61 «Допоміжна діяльність у рослинництві».

При цьому відповідно до Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності, затверджених наказом Держкомстату від 23.12.2011р. №396, клас, визначений під кодом класифікації видів економічної діяльності 01.61 «Допоміжна діяльність у рослинництві», включає:

сільськогосподарську діяльність, яку здійснюють за винагороду або на основі контракту;

передпосівну підготовку полів;

сівбу та садіння сільськогосподарських культур;

оброблення сільськогосподарських культур;

обприскування сільськогосподарських культур, у т. ч. з повітря;

обрізання плодових дерев і виноградників;

пересаджування рису, розсаджування та прополювання буряку;

збирання врожаю;

боротьбу зі шкідниками, пов’язану із сільським господарством;

підтримку угідь у належному сільськогосподарському й екологічному стані;

експлуатацію сільськогосподарського зрошувального устаткування;

надання сільськогосподарської техніки разом із обслуговуючим персоналом.

Таким чином, застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання послуг можливе за умови, що такі послуги:

— надаються суб’єктам господарювання, які є сільськогосподарськими підприємствами;

— пов’язані виключно із допоміжною діяльністю у рослинництві;

— надаються із використанням власної сільськогосподарської техніки (право власності належить безпосередньо сільськогосподарському підприємству, яке надає послуги).

Базу оподаткування ПДВ операцій з постачання вживаних товарів встановлено пунктом 189.3 статті 189 ПКУ

27.07.2016

Правила визначення бази оподаткування ПДВ у разі здійснення платником податку операцій з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, у межах договорів, що передбачають передання права власності на такі товари, встановлено пунктом 189.3 статті 189 Податкового кодексу України.

Зокрема, у випадках, коли платник податку здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, у межах договорів, що передбачають передання права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому розділом V Кодексу.

Датою збільшення податкових зобов’язань платника податку є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 187.1 статті 187 Кодексу.

При цьому ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається:

— для осіб, не зареєстрованих як платники податку, — виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого засобу, розрахованої суб’єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону;

— для платників податку — виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Отже, при реалізації особою, не зареєстрованою як платник ПДВ, вживаного транспортного засобу платнику ПДВ, який здійснює діяльність з постачання вживаних транспортних засобів, у межах договору, що передбачає передання права власності на такий транспортний засіб від особи, не зареєстрованої як платник ПДВ, до платника ПДВ, ціна такого транспортного засобу визначається не нижче його оціночної вартості, розрахованої суб’єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону.

При подальшій реалізації (у тому числі при передачі у фінансовий лізинг) таким платником ПДВ вживаних транспортних засобів, придбаних в осіб, не зареєстрованих як платники ПДВ, у межах договорів, що передбачають перехід права власності на такі транспортні засоби до платника ПДВ, ціна продажу таких вживаних транспортних засобів згідно з пунктом 189.3 статті 189 Кодексу визначається платником ПДВ виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Оціночна вартість транспортного засобу розраховується суб’єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону, та розрахунок такої вартості суб’єктом оціночної діяльності є обов’язковим лише при реалізації вживаного транспортного засобу платнику ПДВ, який здійснює діяльність з постачання вживаних транспортних засобів, особою, не зареєстрованою як платник ПДВ.

Крім того, повідомляємо, що Законом № 1084 при визначенні бази оподаткування за операціями з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, у межах договорів, що передбачають передання права власності на такі товари, виключено вимогу щодо їх однорідності.

З урахуванням викладеного вище та у разі, якщо придбання платником податку вживаних транспортних засобів здійснювалося у лізингової компанії (лізингодавця) — платника ПДВ, для операцій з подальшого постачання таких транспортних засобів правила визначення бази оподаткування ПДВ, передбачені пунктом 189.3 статті 189 Кодексу, не застосовуються.

Разом з тим, у цьому випадку для таких операцій база оподаткування ПДВ визначатиметься відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу, виходячи з договірної вартості вживаних транспортних засобів з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, а податкові зобов’язання з ПДВ визначатимуться відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу на дату виникнення будь-якої з подій, що сталася раніше:

— дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата то вар і в/п о слуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

— дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Нагадуємо, що згідно з пунктом 189.3 статті 189 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.

Новим транспортним засобом вважається:

— наземний транспортний засіб, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому має загальний наземний пробіг до 6000 кілометрів;

— судно, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не було зареєстровано в інших державах та при цьому пройшло не більше 100 годин після першого введення його в експлуатацію;

— літальний апарат, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому його налітаний час до такої реєстрації не перевищує 40 годин після першого введення в експлуатацію. Налітаним вважається час, який розраховується від блок-часу зльоту літального апарата до блок-часу його приземлення.

Довідково: лист ДФСУ від 18.07.2016 № 24269/7/99-99-15-03-02-17 «Про особливості оподаткування ПДВ операцій  з постачання вживаних транспортних засобів»

 

За неподання страхувальником звіту з єдиного внеску передбачена відповідальність

26.07.2016

Відповідно до п. 7 частини одинадцятої ст. 25 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464, органом ДФС здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом.

Згідно з частиною першою ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу — підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, — тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу — підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 301).

 

Щодо розрахунку авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів

27.07.2016

Державною фіскальною службою України надана податкова консультація щодо розрахунку авансового внеску з податку на прибуток підпри ємств на суму виплачених дивідендів

Порядок нарахування та сплати авансових внесків при виплаті дивідендів передбачений п. 57.11ст. 57 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), яким з 1 січня 2015 року запроваджено новий порядок їх розрахунку із суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. При цьому якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Разом з тим Кодексом встановлено, що сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік (п.п. 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 розділу II Кодексу).

Тобто сума сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів, що не врахована в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток за звітний період, у якому сплачена така сума авансових внесків, повинна враховуватися в рахунок зменшення податкового зобов’язання наступних звітних (податкових) періодів до її повного погашення.

При цьому не зараховані у зменшення податкового зобов’язання суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів станом на 01.01.2015 повинні враховуватися у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток у податковій декларації за 2015 рік та наступних звітних (податкових) періодах до повного їх погашення.

Враховуючи зазначене, рекомендовано при розрахунку зменшення нарахованої суми податку в рядку 16.3.1 Додатка ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860 (далі – Декларація №897), за 2015 рік також враховувати залишок суми сплачених авансових внесків з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою, у зменшення податкового зобов’язання з цього податку станом на 01.01.2015, що відображена у рядку 14.5.2 Додатка ЗП до рядка 14 Податкової декларації з податку на прибуток банку, поданої за 2014 рік.

При поданні Декларації № 897 платниками податку на прибуток підприємств, які будуть розраховувати зменшення нарахованої суми податку у Додатку ЗП з урахуванням залишку суми сплачених авансових внесків з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов’язання з цього податку станом на 01.01.2015, рекомендуємо подати доповнення до декларації, передбачене п. 46.4 ст. 46 розділу II Кодексу, з відповідним поясненням та зазначенням відповідних сум, вказавши про цей факт у спеціально відведеному місці у податковій декларації.

(Лист ДФС України від 29.06.2016 №14130/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68949.html)

 

Щодо зменшення нарахованої суми податку на суми податку на прибуток, отриманого з іноземних джерел, що сплачений суб’єктами господарювання за кордоном

27.07.2016

Державною фіскальною службою України надана податкова консультація щодо зменшення нарахованої суми податку на суми податку на прибуток, отриманого з іноземних джерел, що сплачений суб’єктами господарювання за кордоном.

Підпунктом 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 розділу III Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено, що суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом III Кодексу. Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.

З метою використання платниками права, передбаченого п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 розділу III Кодексу, рекомендуємо платникам збільшити показник рядка 16 Додатка ЗП на суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном та зараховуються під час сплати ними податку в Україні.

При поданні Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860 платниками податку на прибуток підприємств, які будуть розраховувати зменшення нарахованої суми податку у Додатку ЗП з урахуванням сум податку на прибуток, що сплачені за кордоном, рекомендуємо подати доповнення до декларації, передбачене п. 46.4 ст. 46 розділу II Кодексу, з відповідним поясненням та зазначенням відповідних сум, вказавши про цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

(Лист ДФС України від 29.06.2016 №14130/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68949.html)

 

Щодо подання в електронній формі доповнень до декларації

27.07.2016

Державною фіскальною службою України надана податкова консультація щодо подання в електронній формі доповнень до декларації.

Відповідно до п. 46.4 ст. 46 розділу II Податкового кодексу України у разі необхідності платник податків може подати разом з Декларацією №897 доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, для якого Кодексом встановлено обов’язок подання звітності в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

(Лист ДФС України від 29.06.2016 №14130/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному  веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68949.html)

 

Особливості заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжного доручення на сплату податків та зборів, у тому числі ЄВ

27.07.2016

При сплаті податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) до бюджету платник податків заповнює поле «Призначення платежу» розрахункового документа з урахуванням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів” зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419 (далі – Порядок).

Порядком передбачено, що поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

поле № 1 – друкується службовий код (знак) ”*” (ознака платежу);

поле № 2 – друкується розділовий знак ”;” та код виду сплати (формат ссс тризначне число);

поле № 3 – друкується розділовий знак ”;” та один з нижченаведених реквізитів:

1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);

2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);

поле № 4 – друкується розділовий знак ”;” та роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі.

У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов’язково вказується код класифікації доходів бюджету.

У разі здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ), повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету за висновками територіальних органів ДФС, поля № 5 та № 6 заповнюються таким чином:

поле № 5 – друкується розділовий знак ”;” та дата висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (формат – ДД.ММ.РРРР). Платником податків поле № 5 не заповнюється;

поле № 6 – друкується розділовий знак ”;” та номер висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Платником податків поле № 6 не заповнюється;

поле № 7 – друкується розділовий знак ”;”.

При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками (п. 2 Порядку).

Сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ (п. 6 Порядку).

У разі наявності у платника податків/платника єдиного внеску податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у полі «Призначення платежу» розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у порядку черговості, встановленому Податковим кодексом України, а такому виду сплати органами ДФС присвоюється код виду сплати 140 (п. 8 Порядку).

В залежності від виду сплати в полі № 2 «Призначення платежу» розрахункових документів вказується відповідний код сплати згідно із додатком до Порядку.

Згідно з додатком 8 «Указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів на паперових носіях, їх реєстрів і заяви про відкриття акредитива» до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976, у реквізиті «Отримувач» під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

29 липня 2016 року останній день сплати:

27.07.2016

—         суми податку на доходи фізичних осіб зазначеної в річній декларації про майновий стан і доходи фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність та громадянами;

—         плати за землю за червень 2016 року (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян);

—         єдиного податку платниками четвертої групи за ІІ квартал 2016 року

—         податку на додану вартість за червень 2016 року

—         рентної плати за червень 2016 року з розрахунком:

  • рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
  • рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
  • рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
  • рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

 

Фізичні особи-платники єдиного податку II и III груп можуть реалізовувати пиво без застосування РРО до досягнення ними протягом календарного року обсягу доходу у розмірі 1 млн. грн.

27.07.2016

Фізичні особи — підприємці, які сплачують єдиний податок можуть проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів.

РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами — підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн.

Оскільки пиво відноситься до алкогольних напоїв, фізичні особи-платники єдиного податку II и III груп, які здійснюють роздрібну торгівлю продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках, за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, мають право проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, до досягнення ними протягом календарного року обсягу доходу у розмірі 1 млн. гривень.

Якщо обсяг доходу в календарному році перевищує 1 млн. гривень, застосування РРО є обов’язковим.

Зазначена норма визначена п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України, ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п. 1 Постанови КМУ від 23.08.2000 №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Застосування РРО платниками єдиного податку при розрахунках у безготівковій формі із застосуванням платіжних карток

26.07.2016

Реєстратори розрахункових операцій (РРО) не застосовуються платниками єдиного податку:

1-ї групи;

2-ї та 3-ї груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.

При цьому, при здійсненні суб’єктами господарювання розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО не застосовується.

До безготівкових розрахунків відноситься: – перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів; – перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Разом з тим, якщо розрахунки проводяться у безготівковій формі із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо в місці реалізації товару, то застосування РРО є обов’язковим.

Таким чином, для фізичних осіб-підприємців 2-ї і 3-ї груп єдиного податку, у разі здійснення безготівкових розрахунків із застосуванням платіжних карток, жетонів використання РРО є обов’язковим, якщо обсяг доходу протягом календарного року перевищить 1 млн. грн.

Платники єдиного податку 3-ї групи – юридичні особи застосовують РРО на загальних підставах незалежно від обсягу доходу.

Зазначені норми визначені п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України, ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР та п. 1.4 гл. 1 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою НБУ від 21.01.04 № 22.

Чи повинна юридична особа подавати повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про відокремлені підрозділи, філії?

26.07.2016

Відповідно до п. 15.1. ст. 15 розд. І Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.

Об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку (п. 22.1 ст. 22 розд. І ПКУ). Об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 гл.6 розд. ІІ ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Взяття на облік юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 64.3. ст. 64 гл.6 розд. ІІ ПКУ).

Порядок обліку об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням визначений розділом VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280, із змінами (далі – Порядок).

Форму за № 20-ОПП «Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність» визначено у додатку 11 до Порядку (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП). Таке повідомлення подається протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню (п.63.3 ст.63 ПКУ, п. 8.4 розд. VIIІ Порядку).

Таким чином, відокремлений підрозділ юридичної особи (у т.ч. філія, представництво) є платником податків. Він зобов’язаний стати на облік у контролюючих органах, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти пов’язані з оподаткуванням, через які здійснюється діяльність або щодо яких виникає обов’язок із сплати податків та зборів у відокремленого підрозділу шляхом подання до контролюючого органу повідомлення за ф. № 20-ОПП.

Юридична особа подає до контролюючого органу повідомлення за ф. № 20-ОПП щодо підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність юридичною особою, крім об’єктів оподаткування, відомості щодо яких надані до відповідних контролюючих органів відокремленими підрозділами такої юридичної особи в установленому порядку.

Слід зауважити, що у разі закриття відокремленого підрозділу відокремлений підрозділ подає до контролюючого органу повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про закриття таких об’єктів оподаткування, а юридична особа – повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про відкриття об’єктів оподаткування, що не припиняються із закриттям відокремленого підрозділу. Так само подаються повідомлення і разі передачі об’єкта відокремленого підрозділу на баланс іншого відокремленого підрозділу чи юридичної особи або якщо внаслідок організаційних чи інших змін об’єкт перестав бути об’єктом оподаткування відокремленого підрозділу.

Контролюючий орган вносить до Єдиного банку даних юридичних осіб інформацію про об’єкти оподаткування після отримання повідомлення за ф. № 20-ОПП.

Оскільки ПКУ не встановлено спеціальних строків опрацювання повідомлень за ф. № 20-ОПП, то контролюючі органи керуються строками виконання документів, визначеними Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242. Контролюючий орган вносить до Єдиного банку даних юридичних осіб інформацію про об’єкти оподаткування протягом 30 днів після надходження (реєстрації) повідомлення за ф. № 20-ОПП до контролюючого органу.

В окремих випадках, коли повідомлення за ф. № 20-ОПП містить значний обсяг інформації про об’єкти оподаткування, наприклад, про об’єкти оподаткування великих платників податків, термін опрацювання такого повідомлення може бути збільшено, про що має бути поінформовано платника податків (із зазначенням причин).

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 119.11).

 

Що робити якщо податок сплатили за неправильними реквізитами?

27.07.2016

Частиною п’ятою ст. 45 Бюджетного кодексу встановлено, що податки і збори визнаються зарахованими до державного бюджету з дня надходження коштів на єдиний казначейський рахунок державного бюджету України.

Відповідно до п. 2.3 глави 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 року №22, відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.

Отже, якщо помилку виявили й повторно перерахували податковий платіж на рахунок з правильними реквізитами до завершення граничного терміну сплати податкових зобов’язань, штрафних санкцій та пені не буде. А от коли термін сплати податкових зобов’язань вже минув, то згідно статті 126 Податкового кодексу платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім того, пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу передбачено, при порушенні строків сплати, на суму податкового боргу нараховується пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу, або на день його погашення, залежно від того, яка зі ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Щоб повернути кошти, які були зараховані на неправильний бюджетний рахунок, необхідно подати до податкової інспекції за місцем податкового обліку заяву у довільній формі. Заява про повернення помилково сплачених грошових зобов’язань подається протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Кому слід подати декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2016 року

26.07.2016

Починаючи зі звітних кварталів 2016 року декларацію з податку на прибуток підприємств щоквартально повинні подавати платники податку на прибуток підприємств з доходом за минулий 2015 рік понад 20 млн.гривень.

Подати декларацію за півріччя 2016 року також слід підприємствам, які ліквідуються у ІІ кварталі 2016 року.

Крім зазначених вище, за підсумками першого півріччя 2016 року слід відзвітувати підприємствам, які з третього кварталу перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

У разі переходу зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування звітувати поквартально слід тим підприємствам, які перебуваючи на спрощеній системі оподаткування за 2015 рік отримали дохід більший, ніж 20 млн.гривень. Якщо дохід за 2015 не перевищив 20 млн.грн., то декларацію слід подавати за 2016 рік.

Сільськогосподарські підприємства, які в цьому році перейшли з четвертої групи єдиного податку на загальну систему оподаткування і хочуть обрати звітний період, який розпочинається з 1 липня поточного звітного року й закінчується 30 червня наступного звітного року, повинні подати декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2016 року.

Також платникам єдиного податку слід подавати декларацію з податку на прибуток поквартально у разі виплати дивідендів та сплати авансових внесків з податку на прибуток. При цьому в декларації слід заповнити рядок 20 і додаток АВ, де відобразити суму сплачених авансових внесків у разі виплати дивідендів у ІІ кварталі 2016 року.

Подати декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2016 року необхідно не пізніше 09 серпня 2016 року, а сплатити податок на прибуток за перше півріччя – не пізніше 19 серпня 2016 року.

Платники податку на прибуток (крім суб’єктів малого підприємництва, в яких середня кількість працівників за календарний рік не перевищує 50 осіб, а річний дохід не більше 10 млн. євро за середньорічним курсом НБУ (п.3 ст.55 Господарського кодексу України) подають разом з відповідною податковою декларацією за календарний квартал, півріччя, три квартали квартальну фінансову звітність, яка включає: баланс та звіт про фінансові результати.

Платники податку на прибуток, дохід яких за 2015 рік перевищив 20 млн.грн., зобов’язані при обчисленні податку на прибуток за звітні квартал, півріччя і 9 місяців 2016 року розраховувати різниці, які відображати в рядку 03 та додатку РІ, заповнювати додатки АМ та ЦП (у разі здійснення операцій з цінними паперами). До декларації за перше півріччя 2016 року слід перенести деякі суми з декларації за 2015 рік та І квартал 2016 року, зокрема: від’ємне значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не враховані у зменшення податку на прибуток авансові внески при виплаті дивідендів тощо.

Про роботу антикорупційного сервісу ДФС України «Пульс»

27.07.2016

Ефективна робота антикорупційного сервісу Державної фіскальної служби України «Пульс» попереджує виникнення непорозумінь у роботі та швидкої допомоги платникам податків.

Пульс» – це унікальний сервіс, що забезпечує зворотний зв’язок Державної фіскальної служби з платниками податків. Представники бізнесу можуть зателефонувати за номером (044) 284-00-07 та повідомити на «Пульс» про  проблеми з поданням звітності, реєстрацією платником єдиного податку, поскаржитися на організаційні негаразди та некоректні моменти під час проведення перевірок та з багатьох інших питань, завдяки чому  працівники органів ДФС будуть мати достовірну інформацію безпосередньо від клієнтів про «болючі» точки в обслуговуванні та  оперативно їх вирішити.

У разі зміни місця роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами необхідно отримати нову ліцензію

26.07.2016

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8 000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі – 2 000 гривень, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, — 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, і 250 гривень — на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 гривень на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування.

Для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування і міст Києва та Севастополя на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. м, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, та 2000 гривень на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.

У разі зміни відомостей, зокрема, місця торгівлі, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Таким чином, на нове місце торгівлі суб’єкт господарювання повинен придбавати нову ліцензію.

Більш детально з таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 115.03).

До 16 вересня неприбуткові установи отримають запити від органів ДФС

27.07.2016

Постанова КМУ «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» від 13.07.2016 р. № 440 набрала чинності 16.07.2016 р.

Відповідно до п.2 ПКМУ № 440  органи ДФС  повинні протягом двох місяців надіслати до неприбуткових організацій, включених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» від 17.07.2015 р. № 652-VIII, письмовий запит про надання в місячний строк із дня їх отримання відповіді щодо відповідності неприбуткової організації вимогам, установленим п. 133.4 ПКУ й завірених нею копій установчих документів організації (окрім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів).

За  результатами розгляду таких документів контролюючим органом:

у разі відповідності установчих документів вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, а для житлово-будівельних кооперативів також наявності завірених ними копій документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом, така організація включається до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій;

у разі невідповідності установчих документів вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, а для житлово-будівельних кооперативів також відсутності завірених ними копій документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом, таким організаціям надсилається відповідне повідомлення. Така організація не може бути виключена до 1 січня 2017 р. з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Це не стосується неприбуткових організацій, установчі документи яких оприлюднені на порталі електронних сервісів згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV та які відповідають вимогам, установленим п. 133.4 ПКУ.

За ввезення заборонених російських товарів передбачена відповідальність

26.07.2016

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1147 до 31 грудня 2017 року заборонено ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації (за переліком згідно з додатком до Постанови).

Так, за провезення через «зелений коридор» заборонених товарів, накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а товари конфіскуються.

Якщо переміщення відбувалось поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, то до порушників застосовується штраф у розмірі 100 відсотків вартості товарів та ці товари конфіскуються. Також конфіскуються й транспортні засоби, що переміщували товари поза митним контролем, або у яких були спеціально виготовлені сховища, тайники.

У разі виявлення факту зберігання, перевезення, придбання чи використання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, до правопорушників застосовується стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів або їх конфіскації.

 

Пенсія не за віком: право на пільгу щодо сплати земельного податку

27.07.2016

Варто нагадати, що від сплати земельного податку звільняються: інваліди першої і другої групи; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорій фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:

— для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

— для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

— для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

— для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

— для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Слід зазначити, що до переліку видів земельних ділянок, щодо яких фізичні особи мають право на пільги зі сплати земельного податку, не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв).

Отже, фізичні особи, які вийшли на пенсію не за віком (за вислугу років, по інвалідності, у разі втрати годувальника тощо) після досягнення ними пенсійного віку, мають право на пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать їм на правах приватної власності (за винятком земельних паїв). При цьому фізична особа для отримання пільги щодо сплати земельного податку має подати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (пенсійне посвідчення (за віком)).

Новостворений приватний підприємець: обираємо спрощену систему оподаткування

27.07.2016

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (п. 295.1 ст. 295 ПКУ).

Тобто зареєстрована в установленому порядку фізична особа – підприємець, яка до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подала заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, до першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася її державна реєстрація, перебуває на загальній системі оподаткування та подає до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, податкову декларацію про майновий стан і доходи за період від дати державної реєстрації до переходу на спрощену систему оподаткування.

За серпень платники ПДВ повинні звітувати по-новому

27.07.2016

Наказом Міністерства фінансів України від 25.05.2016 №503 „Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України” внесено зміни, зокрема до форми податкової декларації з податку на додану вартість, яка затверджена наказом від 28.01.2016 №21.

Відтак зміни вносяться у додатку 5 (Д5) до податкової декларації з податку на додану вартість. З таблиці 1 виключені рядки „30000000000” та „50000000000” та з таблиці 2 – рядок „усього за основною ставкою та ставкою 7”.

Викладено у новій редакції примітку „*” додатку 9 (Д9), у додатку 10 (Д10) змінено рядок 11.1 таблиці 2 та 3. Крім того, викладено в новій редакції додатки 2 (Д2) та 3 (Д3).

Подання податкової звітності за формою, яка враховує такі зміни, вперше має здійснюватися за звітний період серпень 2016 року (граничний термін подання 20.09.2016), IV квартал 2016 року (граничний термін подання 10.02.2017).

Детальніше про ці та інші зміни йдеться у листі ДФС України від 22.07.2016 №24830/7/99-99-15-03-02-17.

 

Добавить комментарий